Оцінка індексу професійного ризику вальника лісу
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2023.3.59-74Ключові слова:
ризик, вальник лісу, ергономічний ризик, незручна поза, психосоціальний чинникАнотація
Мета роботи – оцінка індексу професійного ризику вальника лісу з врахуванням ергономічного, психосоціального і гігієнічного чинників та індивідуальних параметрів з розробкою практичних рекомендацій для зменшення захворювань опорно-рухового апарату з урахуванням адаптаційних можливостей людини.
Для оцінки індексу професійного ризику скористались методами для визначення небезпеки від робочої пози, впливу психосоціального фактору та індивідуальних показників. Оцінку індексу професійного ризику травмування/захворювання опорно-рухового апарату визначали за шкалою від 0 до 1. Для визначення адаптаційних можливостей вальників лісу щодо супротиву фізичним навантаженням скористались методом, запропонованим Р.М. Баєвським.
Розроблено процедуру для оцінки індексу професійного ризику при виконанні різних лісозаготівельних робіт вальника лісу на основі оцінювання ергономічної пози, впливу психосоціального і гігієнічного чинників та індивідуальних параметрів. Визначено, що роботи, які пов’язані з технологічним процесом здобутку деревини та очищення дерев від гілок та сучків, мають найбільший ступінь ризику. Показано, що на величину індексу професійного ризику найбільш впливають незручна ергономічна поза та психосоціальний чинник, тоді як при трелюванні хлистів та їх навантаженні – психосоціальний та гігієнічний чинники. Встановлено, що найбільший вплив на адаптаційні можливості вальника лісу має незручна робоча поза та психосоціальний чинник.
Встановлено взаємозв’язок між адаптаційними можливостями і незручністю робочої пози, психосоціальним і гігієнічним чинниками.
Показано, що для звалювання дерев і обпилювання гілок необхідно залучати працівників з високими адаптаційними можливостями, тоді як працівників з низькими адаптаційними можливостями бажано долучати до трелювання хлистів та їх навантаження.
Посилання
Berezovskyi, A., Trus, O., & Prokopenko, E. (2021). The state of occupational traumatism for branches of economy of enterprises of Ukraine. Scientific Journal "Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University", 4(129), 90-97 [In Ukrainian]. https://doi.org/10.30929/1995-0519.2021.4.90-97
Jankovský, M., Allman, M., & Allmanová, Z. (2019). What Are the Occupational Risks in Forestry? Results of a Long-Term Study in Slovakia. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(24), 4931. https://doi.org/10.3390/ijerph16244931
Landekić, M., Martinić, I., Mijoč, D., Bakarić, M., & Šporčić, M. (2021). Injury Patterns among Forestry Workers in Croatia. Forests, 12, 1356. https://doi.org/10.3390/f12101356
Garland, J., Cedergren, J., Eliasson, L., van Hensbergen, H., McEwan, A., & Wästerlund, D. (2020). Occupational Safety and Health in Forest Harvesting and Silviculture. A Compendium for Practitioners and Instructors; Forestry Working Paper No. 14; FAO: Rome, Italy. Retrieved from: https://www.fao.org/documents/card/en/c/ca8773en
Hogitashvili, H.G., Stepanyshyn, V.M., & Tysovsky, L.O. (2011). Analysis of statistical data on the causes and consequences of industrial injuries of employees of the State Forestry Committee of Ukraine (2000-2009). The Bulletin of L’viv Polytechnic National University titled “Computer sciences and information technologies”, 707, 42-45 [In Ukrainian]. Retrieved from: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/b571603e-0ea7-455f-92fb-7d73ab8e91b3/content
Kruzhilko, O., Maystrenko, V., Polukarov, O., Kalinchyk, V.P., Shulha, A., Vasyliev, A., & Kondratov, D. (2020). Improvement of the approach to hazard identification and industrial risk management, taking into account the requirements of current legal and regulatory acts. Archives of Materials Science and Engineering, 105(2). 65-79. https://doi.org/10.5604/01.3001.0014.5763
Radionov, M., & Gora, R. (2021). Analysis of the safety and health status at the work of workers of the forest industry of Ukraine and measures for its improvement. Labour Protection Problems in Ukraine, 37(4), 50-56 [In Ukrainian]. https://doi.org/10.36804/nndipbop.37-4.2021.50-56
Tsymbal, B.M., Tkachenko, O.O. (2020). Prevention of professional risks in forestry of Ukraine. In "Youth and technical progress in agricultural production". Innovative developments in the agricultural sphere: materials of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 2, pp. 281-284). Kharkiv: Kharkiv National Technical University of Agriculture named after Petro Vasylenko [In Ukrainian]. Retrieved from: http://29yjmo6.257.cz/bitstream/123456789/12854/1/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9E.%D0%9E..pdf
Makarenko, O.M. (2015). Analysis of the state of industrial injuries in forestry in the Rivne region. Student Bulletin of the National University of Water Management and Nature Management, 3(5), 77-79 [In Ukrainian]. Retrieved from: https://ep3.nuwm.edu.ua/4239 .
Tsioras, P.A., Khooshdohbat, M., Nikooy, M., Naghdi, R., & Heidari, M. (2022). The Impact of Body Posture on Heart Rate Strain during Tree Felling. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 11198. https://doi.org/10.3390/ijerph191811198
Grzywiński, W., Jelonek, T., Tomczak, A., Jakubowski, M., & Bembenek, M. (2017). Does body posture during tree felling influence the physiological load of a chainsaw operator?. Annals of agricultural and environmental medicine: AAEM, 24(3), 401-405. https://doi.org/10.5604/12321966.1235177
Dvořák, J., Natov, P., Natovová, L., Krilek, J., & Kováč, J. (2016). Operator's physical workload in simulated logging and timber bucking by harvester. CAAS Agricultural Journals, 62(5), 236-244. https://doi.org/10.17221/21/2016-JFS
Bont, L.G., Fraefel, M., Frutig, F., Holm, S., Ginzler, C., & Fischer, C. (2022). Improving forest management by implementing best suitable timber harvesting methods. Journal of Environmental Management, 302(Part B), 114099. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.114099
Borz, S.A., Iordache, E., & Marcu, M.V. (2021). Enhancing Working Posture Comparability in Forest Operations by the Use of Similarity Metrics. Forests, 12, 926. https://doi.org/10.3390/f12070926
Lundbäck, M., Häggström, C., Fjeld, D., Lindroos, O., & Nordfjell, T. (2022). The economic potential of semi-automated tele-extraction of roundwood in Sweden. International Journal of Forest Engineering, 33(3), 271-288. https://doi.org/10.1080/14942119.2021.1906617
Zurita Vintimilla, M.C., Castro Pérez, S.N., & Borz, S.A. (2021). Processing Small-Sized Trees at Landing by a Double-Grip Machine: A Case Study on Productivity, Cardiovascular Workload and Exposure to Noise. Forests, 12, 213. https://doi.org/10.3390/f12020213
Spinelli, R., Aminti, G., Magagnotti, N., & De Francesco, F. (2018). Postural Risk Assessment of Small-Scale Debarkers for Wooden Post Production. Forests, 9, 111. https://doi.org/10.3390/f9030111
Cheberyachko, S., Deryugin, O., Tretyak, O., & Mukha, O. (2020). Evaluating ergonomic health risks to car service employees. Advances in Mechanical Engineering and Transport, 2(15), 155-164 [In Ukrainian]. https://doi.org/10.36910/automash.v2i15.403
Borodina, N., Cheberiachko, S., Deryugin, О., Tretyak, O., & Bas, I. (2021). Occupational risk assessment of passenger bus drivers. Journal of Scientific Papers "Social Development and Security", 11(2), 81-90. https://doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.8
Laura Esteve-Matalí, Clara Llorens-Serrano, Jordi Alonso, Gemma Vilagut, Salvador Moncada, Albert Navarro-Giné. (2022). Mental health inequalities in times of crisis: evolution between 2005 and 2021 among the Spanish salaried population. Journal of Epidemiology and Community Health, 77, 1, 38-43. https://doi.org/10.1136/jech-2022-219523
Truchon, M., Gilbert-Ouimet, M., Zahiriharsini, A., Beaulieu, M., Daigle, G., & Langlois, L. (2022). Occupational Health and Well-being Questionnaire (OHWQ): an instrument to assess psychosocial risk and protective factors in the workplace. Public Health, 210, 48-57. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2022.06.008
Orekhova, O.V. (2009). Biological age of workers exposed to harmful factors of a modern metallurgical enterprise. Ukrainian Journal of Occupational Health, (2), 31-35 [In Ukrainian]. https://web.archive.org/web/20201105144036id_/https://ujoh.org/upload-files/doc/vydav/09-02/04.pdf
Korobeinikov, H., Adyrkhaiev, S., Medvydchuk, K. et al. (2007). Biolohichnyi vik ta fizychna aktyvnist. Teoriia i praktyka fizychnoho vykhovannia i sportu, 1, 60-63 [In Ukrainian].
Baybutt, P. (2018). Guidelines for designing risk matrices. Process Safety Progress, 37, 49-55. https://doi.org/10.1002/prs.11905
Card, A.J., Ward, J.R., & Clarkson, J. (2014). Trust-level risk evaluation and risk control guidance in the NHS east of England. Risk Analysis, 34, 1469-1481. https://doi.org/10.1111/risa.12159
Bondarenko, V., Ryabukha, O., Martyshko, A., & Davigora, Yu. (2020). Restoration of physical capacity of employees of the National Police of Ukraine. Educational methodical manual. Kyiv: National Academy of Internal Affairs. Retrieved from: http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/17666
Lysenko, O.M. (2012). The changes of physiological reactivity of cardiorespiratory system to respiratory homeostasis with the use of complex stimulation of special work capacity. Fiziologichnyi Zhurnal, 58(5), 70-77 [In Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/fz58.05.070
Manual for statistics on energy consumption in households. (2013). Eurostat. Retrieved from: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-manuals-and-guidelines/-/ks-gq-13-003
Romero-Jordán, D., & del Río, P. (2022). Analysing the drivers of the efficiency of households in electricity consumption. Energy Policy, 164, 112828. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112828
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.В. Дерюгін, Т.О. Негрій, О.М. Боровицький, О.В. Столбченко, М.М. Архірей
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
