Шляхи підвищення екобезпеки урбанізованого середовища у зв’язку з пандемією Covid-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.4.41-55

Ключові слова:

екологічна безпека, урбанізоване середовище, COVID-19, зелене будівництво

Анотація

Пандемії минулого стали приводом для всіх значних трансформацій міст і впливали на архітектуру, дизайн та інфраструктуру. Побудоване середовище сформовано під впливом хвороб та запобіжних заходів, розроблених для забезпечення здоров'я, гігієни та комфорту населення. Тенденції будівництва завжди відображали здатність еволюціонувати після кризи, а в умовах пандемії COVID-19 найбільш вразливими до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси. Створення екобезпечного середовища для протистояти епідеміям та іншим можливим надзвичайним ситуаціям потребує докорінного перегляду теорій планування та розробки нових моделей міського простору. Необхідно підвищувати просторову функціональність та децентралізацію мегаполісів із збільшенням потенціалу мікромобільності та новими транспортними стратегіями. Моделювання надзвичайних ситуацій за допомогою цифрових технологій дозволяє створити оперативну систему реагування і прогнозування різних сценаріїв розвитку екологічно небезпечних ситуацій. Актуальними стають високі критерії якості параметрів побудованого середовища, які застосовуються у зеленому будівництві та спрямовані на збереження здоров'я людей на всіх етапах життєвого циклу будівель. Суттєвими факторами є збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції, усунення небезпечних чинників з повітря та поверхонь, використання природних матеріалів, оздоровче озеленення приміщень. Сучасні технології передбачають різноманітні стратегії автоматичного очищення з використанням вбудованих в інтер’єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, а також безконтактні технології управління будівлями.

Біографії авторів

Тetiana I. Kryvomaz, Київський національний університет будівництва та архітектури, Київ

Доктор технічних наук, кандидат біологічних наук, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Dmytro V. Varavin, Київський національний університет будівництва та архітектури, Київ

Аспірант

Посилання

Horbulin, V.P., & Danyk, Yu.H. (2020). Natsionalna bezpeka Ukrainy: fokus priorytetiv v umovakh pandemii [National security of Ukraine: focus of priorities in a pandemic]. Visnyk NAN Ukrainy, 5, 3-18. (in Ukrainian)

Kryvomaz, Т.І. (2017). Aktual'na li opasnost' koronavirusnoj atipichnoj pnevmonii? [Is the danger of coronavirus atypical pneumonia relevant?]. Farmacevt praktik, 1, 18-20. (in Russian)

Kryvomaz, Т., & Karpenko, N. (2020). Green standards for improving office activities in new conditions. Environmental Safety And Natural Resources, 34(2), 5-21. doi:http://dx.doi.org/10.32347/2411-4049.2020.2.5-21 (in Ukrainian)

Shah, S. (2017). Pandemija: Vsemirnaja istorija smertel'nyh infekcij [Pandemic: A Worldwide History of Fatal Infections]. Al'pina non-fikshn. (in Russian)

Abd-Elhafeez, M., ELmokadem, A., Megahed, N., & El-Gheznawy, D. (2016). Methodology for the design and evaluation of green roofs in Egypt. Port-Said Engineering Research Journal, 20(1), 35-43.

Ali, M., Dom, M., & Sahrum, M. (2012). Self-sufficient community through the concepts of collective living and universal housing. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 68, 615-627.

Allam, Z., & Jones, D. (2020). Pandemic stricken cities on lockdown. Where are our planning and design professionals (now, then and into the future). Land Use Policy, 97, 1048052 [PMC free article].

Andersen, K.G., Rambaut, A., Lipkin, W.I., Holmes, E.C., & Garry, R.F. (2020). The proximal origin of SARS-CoV-2. Nature Medicine, 26, 450-452.

Belzunegui-Eraso, A., & Erro-Garcés, A. (2020). Teleworking in the context of the Covid-19 crisis. Sustainability, 12(9), 36-62.

Bourouiba, L. (2020). Turbulent gas clouds and respiratory pathogen emissions: Potential implications for reducing transmission of COVID-19. JAMA, 323(18), 1837-1838.

Campisi, T., Acampa, G., Marino, G., & Tesoriere, G. (2020). Cycling master plans in Italy: The I-BIM feasibility tool for cost and safety assessments. Sustainability, 12(11), 23-47.

Capolongo, S., Rebecchi, A., Buffoli, M., Letizia, A., & Carlo, S. (2020). COVID-19 and cities: From urban health strategies to the pandemic challenge. A decalogue of public health opportunities. Acta Biomedica, 91(2), 13-22.

COVID-19 guidance for shared or congregate housing. CDC. Centers for Disease Control and Prevention. (2020). Retrieved 19.11.2020 from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/community/shared-congregate-house/guidance-shared-congregate-housing.html.

Chick, R., Clifton, G., Peace, K., Propper, B., Hale, D., Alseidi, A., & Vreeland, T. (2020). Using technology to maintain the education of residents during the COVID-pandemic. Journal of Surgical Education, 77(4), 729-732.

Cirrincione, L., Plescia, F., Ledda, C., Rapisarda, V., Martorana, D., Moldovan, R.E., & Cannizzaro, E. (2020). COVID-19 pandemic: Prevention and protection measures to be adopted at the workplace. Sustainability, 12(9), 3-36.

Goniewicz, K., Khorram-Manesh, A., Hertelendy, A., Goniewicz, M., Naylor, K., & Burkle, F. (2020). Current response and management decisions of the European union to the COVID-19 outbreak: A review. Sustainability, 12(9), 18-38.

Hakovirta, M., & Denuwara, N. (2020). How COVID-19 redefines the concept of sustainability. Sustainability, 12(9), 27-37.

Hishan, S., Ramakrishnan, S., Qureshi, M., Khan, N., & Al-Kumaim, N. (2020). Pandemic thoughts, civil infrastructure and sustainable development: Five insights from COVID‐19 across travel lenses. Talent Development & Excellence, 12, 1690-1696.

Horve, P., Lloyd, S., Mhuireach, G., Dietz, L., Fretz, M., MacCrone, G., & Ishaq, S. (2020). Building upon current knowledge and techniques of indoor microbiology to construct the next era of theory into microorganisms, health, and the built environment. Journal of Exposure Science & Environmental Epidemiology, 30, 219-235.

Kryvomaz, T., & Varavin, D. (2019). Applying of green building standards for implementation of the city development strategies in Kyiv. Useful. Retrieved 19.11.2020 from: https://useful.academy/3-1-2019-0003-varavin.

Megahed, N. (2013). Photocatalytic technology in architectural context: From science to societal debates. Indoor and Built Environment, 23(4), 603-614.

Megahed, N.A., & Ehab, M.G. (2020). Antivirus-built environment: Lessons learned from Covid-19 pandemic. Sustainable Cities and Society, 61, 102-350.

Musselwhite, C., Avineri, E., & Susilo, Y. (2020). Editorial JTH 16 – the Coronavirus Disease COVID-19 and implications for transport and health. Journal of Transport & Health, 16 [PMC free article].

Nicola, M., Alsafi, Z., Sohrabi, C., Kerwan, A., Al-Jabir, A., Iosifidis, C., & Agha, R. (2020). The socio-economic implications of the coronavirus and COVID-19 pandemic: A review. International Journal of Surgery, 78, 185-193.

OSU researchers examine social distancing models, encourage caution. (2020). Oklahoma State University. Retrieved 19.11.2020 from: https://news.okstate.edu/articles/communications/2020/osu-researchers-examine-social-distancing-models-encourage-caution.html.

Scarfone, R., Coffin, S., Fieldston, E., Falkowski, G., Cooney, M., & Grenfell, S. (2011). Hospital-based pandemic influenza preparedness and response: Strategies to increase surge capacity. Pediatric Emergency Care, 27(6), 565-572.

World Green Building Council (WGBC). Retrieved 19.11.2020 from: http://www.worldgbc.org/what-green-building.

World Health Organization (WHO). Retrieved 19.11.2020 from: https://www.who.int.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-22

Як цитувати

Kryvomaz Т. I., & Varavin, D. V. (2020). Шляхи підвищення екобезпеки урбанізованого середовища у зв’язку з пандемією Covid-19. Екологічна безпека та природокористування, 36(4), 41–55. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.4.41-55

Номер

Розділ

Основи природокористування