Регіональні еколого-геологічні наслідки підриву Каховського гідровузла в контексті вибору варіанту його відновлення

Анотація

У статті в аспекті інженерно-геологічної безпеки споруд і комунікацій розглянуто довготривалі гідрогеологічні наслідки підпірного впливу та дренувального осушення прибережних територій водосховища знищеного Каховського гідровузла як провідного екоформуючого компонента гігантської природно-техногенної геосистеми. До її складу, зокрема, входили найбільша в Європі Запорізька АЕС та найбільші в Україні зрошувальні системи. Коротко описані наслідки гідродинамічної катастрофи через підрив Каховської ГЕС, динаміка і сучасний стан осушення ложа Каховського водосховища за даними ГІС-аналізу космознімків. А також – стан гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов в зоні підпору водосховища на час катастрофи і в ретроспективі. Виконана розрахункова оцінка зміни гідрогеологічних умов на наступні 10-15 років. Названо довгострокові природно-техногенні загрози, що виникли внаслідок такої зміни гідрогеологічних (геофільтраційних та геодинамічних) умов. Описано комплекс соціально-економічних загроз, які постали через негативні наслідки існування та осушення Каховського водосховища. Наголошується, що відновлення гідротехнічних та водно-господарських параметрів водосховища у попередніх значеннях (за консервативним варіантом) призведе до вторинного геопросторового водонасичення просадкових лесово-суглинистих, пилувато-глинистих пливуноздатних порід, що вже зазнали деформацій внаслідок зниження геотехнічної стійкості при первинному затопленні та наступному осушенні. Цим розпочнеться новий етап формування небезпечних порушень напружено-деформованого стану прибережних схилів, підґрунтя відповідальних споруд Запорізької АЕС та у прилеглих містах і селищах. Соціально і екологічно сприятливий варіант реабілітації ураженого регіону можливий лише на сучасній європейській ідеологічній та технологічній основі врахування гранично припустимих змін гідрологічної мережі, тобто засобами: створення каскаду низькопідпірних руслових водосховищ із шлюзами та малими ГЕС, реконструкції прирічних ставків і систем водоводів, переведення побутового водопостачання на підземні джерела, зрошуваних земель – на крапельне зрошення, екологічної рекультивації та заліснення осушених територій.