Синтез інформаційно-телекомунікаційних мереж автоматизованих систем екологічної безпеки з метою отримання найбільшої завадостійкості при заданій ефективності
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.4.5-20Ключові слова:
системна архітектура, ІТ-інфраструктура, стандартизація та уніфікація, телекомунікаційна та ІT галузіАнотація
В статті визначаються системні ознаки, властивості й характеристики інформаційно-телекомунікаційних мереж автоматизованих систем екологічної безпеки: інформаційна надійність та доведена ефективність, як фундаментальна характеристика досконалості системи. Основне завдання даних досліджень – це стандартизація вищого рівня архітектури інформаційно-телекомунікаційних мереж, що забезпечують створення, обробку, зберігання, видалення і транспортування інформації. При цьому, архітектура розглядається в якості єдиної для усіх типів мереж (включаючи мережеві послуги): оптична транспортна мережа, Інтернет мережа (мережа передачі даних), фіксована телефонна мережа, мережа мобільного зв'язку та усіх типів продуктів, клієнтів, послуг, ресурсів, аспектів управління. Дуже важливою вимогою є те, що архітектура систем не повинна змінюватися при зміні структури продуктів, вимог ринку або структури компанії. Стандартизація архітектури інформаційних систем передбачає: визначення повного переліку компонентів архітектури; визначення функціональних кордонів компонентів; визначення інтерфейсів (протоколів) взаємодії компонентів. Основною метою стандартизації архітектури є: скорочення термінів впровадження телекомунікаційних послуг, за рахунок зменшення часу на впровадження та модернізацію інформаційних систем, і підвищення ефективності впровадження інформаційних систем, а також зменшення витрат на їх створення і експлуатацію за рахунок: недопущення дублювання функцій; застосування відкритих інтерфейсів; багаторазового застосування однотипних елементів. Дослідження стосується структурного синтезу архітектур чотирьох основних телекомунікаційних мереж: транспортної, IP, мобільної та фіксованої. Для стандартизації кожної мережевої архітектури було обрано вісім наборів мережевих ресурсів (рівнів). На основі результатів аналізу можна зробити висновок про потенціал розвитку кожної мережі залежно від тенденцій сучасних телекомунікаційних послуг. Розглянуто архітектуру засобів виробництва телекомунікаційних послуг, які включають платформи мережевих ресурсів та мережеві послуги. У статті запропоновано методологічну базу для синтезу систем інформаційних та комунікаційних технологій з метою створення єдиної інформаційної платформи, яка представлена як універсальна архітектура інформаційно-комунікаційних систем. Розглянуто сервіс обміну повідомлень в розрізі: одного АРМ, одного домену та інтерконнекту між доменами. Розглянута ефективність систем передавання інформації. Оцінюючи різні системи зв’язку, враховували два показники: ефективність і завадостійкість; їх сукупність дає достатньо повну характеристику системи. Найбільш досконалою системою вважається така, яка забезпечує найбільшу ефективність при заданій завадостійкості або, навпаки, найбільшу завадостійкість при заданій ефективності.
Посилання
Schlaepfer, R. C., & Koc, M. (2015). Deloitte AG, Industry 4.0: Challenges and Solutions for the Digital Transformation and Use of Exponential Technologies, Audit, Tax, Consulting, Corporate Finance.
Willliam, M. D. (2014). Industrie 4.0 – Smart Manufac turing For The Future. Berlin: Germany Trade & Invest.
Kagermann, H., Wahlster, W., & Helbig, J. (2013). Recommendations For Implementing The Strategic Initiative Industrie 4.0: Final Report of the Industrie 4.0 Working Group. Ulrike Findeklee: Acatech – National Academy of Science and Engineering.
Kamarul Bahrin, M. A., Othman, M. F., Nor Azli, N. H., & Talib, M. F. (2016). "Industry 4.0: A Review on Industrial Automation and Robotic". Jurnal Teknologi, 78(6-13). doi: https://doi.org/10.11113/jt.v78.9285
Adolph, Lars & et al. (2016). German Standardization Roadmap: Industry 4.0. Version 2. Berlin: DIN e.V.
Jew, J. (2010). BICSI Data Center Standard: A Resource for Today’s Data Center Operators and Designers. BICSI News Magazine, May/June 2010, 28.
Niles, S. (2011). Standardization and Modularity in Data Center Physical Infrastructure. Schneider Electric.
Kopiika, O.V. (2013). Network services and network device services in Data Centers. Control, navigation and communication systems, 4 (28), 98-104 (in Russian).
Telecommunications Infrastructure Standard for Data Centers (2005). TIA STANDARD TIA-942. Telecommunications Industry Association.
Kopiika, O.V. (2014). Network architecture in modern data centers. Scientific notes of the Ukrainian Research Institute of Communications, 2(30), 34-41 (in Ukrainian).
Data Center Design and Implementation Best Practices. (2011). ANSI/BICSI 002-2011. Committee Approval.
Tanenbaum, E., & van Steen, M. (2003). Distributed Systems: Principles and Paradigms. SPb.: Piter (in Russian).
Kolesov, Yu. B., & Senichekov, Yu. B. (2006). Modeling Systems: An Object Oriented Approach. BHV-Petersburg (in Russian).
Dovgiy, S. O., & Kopiika, O. V. (2001). Automated system for the process of taking decisions during the liquidation of the inheritance of an accident at the CNPP. In Informatization of aerospace land exploration (pp. 211-266). Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).
Serhiienko, I. V., Stetsiuk, P. I., & Koshlai, L. B. (2009). Models and information technologies for decision support during structural and technological transformations. Cybernetics and Systems Analysis, 2, 26-49 (in Russian).
Groover, M. (2014). Fundamentals of Modern Manufacturing: Materials, Processes, and Systems.
Choi, M.-J., Ju, H.-T., Hong, J. W.-K., & Yun, D.-S. (2008). Design and Implementation of Web Services-based NGOSS Technology Specific Architecture. Annals of Telecom-munications. Special Issue on “Next Generation Network and Service Management”, 63(3-4), 195-206.
BPM CBOK Version 3.0. Guide to the Business Process Management Common Body Of Knowledge. (2016). Мoscow: Alpina Pablysher.
Dovgiy, S. O., Kopiika, O. V., & Polenok, S. P. (2001). New technologies in telecommunications: the choice of technological architecture. Modern development trends. Кyiv: Ukrtelecom (in Russian)
Balashov, V. A., Kopiika, O. V., & Lyakhovetsky, L. M. (2005). VDSL – near future of digital subscriber access. Communication, 4, 10-16 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Stanislav O. Dovgiy, Oleh V. Kopiika, Oleksii S. Kozlov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
