Вплив глобальних кліматичних змін на забруднення повітря урбанізованих територій та розповсюдження захворюваності населення на СOVID-19

Автор(и)

  • Olena Voloshkina Доктор технічних наук, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-3671-4449
  • Tetyana Shabliy Кандидат медичних наук, доцент Одеського національного медичного університету, Україна https://orcid.org/0000-0003-3114-3728
  • Volodymyr Trofimovich Кандидат технічних наук, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0001-5449-4120
  • Volodymyr Efimenko Кандидат фізико-математичних наук, директор Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4167-4952
  • Artem Goncharenko Аспірант спеціальності 101 «Екологія», кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5647-1360
  • Olena Zhukova Кандидат технічних наук, доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0662-9996

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.3.5-15

Ключові слова:

глобальні зміни клімату, забруднення повітря, COVID-19, урбанізовані території, захворюваність

Анотація

Метою роботи є підтвердження для умов України гіпотези низки закордонних авторів щодо взаємозв'язку між наявністю забруднення атмосферного повітря аерозольними частками на урбанізованих територіях та кількістю захворівших на COVID-19. На прикладі основних великих міст України зроблено аналіз взаємозв’язку між температурними факторами, пиловим забрудненням атмосфери та процесами розповсюдження захворюваності населення на COVID-19. Отримані лінійні залежності в логарифмічних координатах між приростом кількості підтверджених випадків захворюваності та індексом аерозольного забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій твердими частками РМ2,5 (AQIPM2,5). Коефіцієнти кореляції отриманих залежностей знаходяться в межах 0,65–0,91. Ці дані свідчать про можливість уніфікації даних для території країни для різних природно-кліматичних зон щодо оцінювання та прогнозування захворюваності населення в залежності від забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій та кліматичних умов, а також можуть бути перспективними в подальшому для пошуку шляхів зменшення впливу аерозолів в повітрі на організм людини та призначення більш тонкої очистки у виробничих процесах та технологіях повітрообміну у сучасних будівлях та спорудах.

Посилання

Conticini, E.,,Frediani, B., & Caro, D. (2020). Can atmospheric pollution be considered a co-factor in extremely high level of SARS-CoV-2 lethality in Northern Italy? Environmental Pollution, 261, June 2020, 114465. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envpol.2020.114465.

Studies linking air pollution to the severity of COVID-19. Retrieved from: https://olik-gp.livejournal.com/73217.html.

Ciencewicki, J. et al. (2007). Air Pollution and Respiratory Viral Infection. Inhalation Toxicology, 19:14, 1135-1146. DOI: https://doi.org/10.1080/08958370701665434

Sipakov, R., Trofimovich, V., Voloshkina, O., & Bereznitskaya, Y. (2018). Impact of Weather Factors on the Speed of the Reaction of Formaldehyde Formation Above Motorway Overpasses. Environmental Problems, 3(2), 97-102.

Chugai, A.V., Guseva, K.D., & Kukui, D.V. (2012). Atmospheric air pollution in Odessa. Man and the environment. Problems of neoecology, 1-2, 20-26 [in Ukrainian].

Shevchenko, O.G., Kulbida, M.I., Snizhko, S.I., Shcherbukha, L.S., & Danilova, N.O. (2014). The level of air pollution in the city of Kiev with formaldehyde. Ukrainian Hydrometeorological Journal, 14, 2-22 [in Ukrainian].

Trofimovich, V.V., Voloshkina, O.S., Fandikova, M.M., Klimova, I.V., & Zhuravskaya, N.E. (2012). Atmospheric air monitoring. Problems of modeling and forecasting. Ecological safety and nature resources, 10, 102-120 [in Ukrainian].

Sipakov, R.V., Voloshkina, O.S., Bereznytska, Y.O., & Klimova, I.V. (2018). Risk assessment for public health from emissions from road transport in Kyiv. Environmental security and balanced resource use. Scientific and Technical Journal, 1(17), 14-20 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32557/ext-10-2018-1

Setti, L. et al. (2020). Evaluation of the potential relationship between Particulate Matter (PM) pollution and COVID-19 infection spread in Italy. Retrieved from: http://www.simaonlus.it/wpsima/wp-ontent/uploads/2020/03/COVID_19_position-paper_ENG.pdf

Sedlmaier, N. et al. (2009). Generation of avian influenza virus (AIV) contaminated fecal fine particulate matter (PM2.5): Genome and infectivity detection and calculation of immission. Veterinary Microbiology, 139(1-2). DOI: https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2009.05.005

Despres, V.R. et al. (2012). Primary biological aerosol particles in the atmosphere: a review. Tellus B: Chemical and Physical Meteorology, 64(1), 15598. DOI: https://doi.org/10.3402/tellusb.v64i0.15598

Klimova, I., & Sipakov, R. (2019). Influence of meteorological factors on the secondary contaminationof atmospheric air by formaldehyde (on example of city of Kyiv). Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky, Kosice, (Slovakia), 7(2/2019), 75-86. DOI: https://doi.org/10.32557/issn.2640-9631/2019-1

Coronavirus situation monitoring system. Retrieved from: https://covid19.rnbo.gov.ua/

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-23

Як цитувати

Voloshkina, O., Shabliy, T., Trofimovich, V., Efimenko, V., Goncharenko, A., & Zhukova, O. (2021). Вплив глобальних кліматичних змін на забруднення повітря урбанізованих територій та розповсюдження захворюваності населення на СOVID-19. Екологічна безпека та природокористування, 39(3), 5–15. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.3.5-15