Аналіз методичних підходів до оцінювання стійкості екосистем

Автор(и)

  • Sergii I. Azarov Інститут ядерних досліджень НАН України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9951-8867
  • Oleksii S. Zadunaj Державний науково-дослідний інститут технологій кібербезпеки та захисту інформації, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8589-1604

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.2.99-110

Ключові слова:

екосистема, траєкторія, атрактор, стійкість екосистем, рівновага, самоорганізація, зовнішні впливи

Анотація

Стійкість є фундаментальною властивістю природних екосистем. Стійкість екосистеми – один з найбільш значущих показників стану навколишнього середовища. Вона являє собою здатність екосистеми в цілому та її складових частин успішно протистояти негативним зовнішнім чинникам, зберігаючи при цьому не тільки свою структуру, але й свої функції. Її можна розглядати як незмінність певного стану екосистеми, так і як здатність переходу до будь-яких інших станів у даний час (статична стійкість) і неперервність розвитку екосистеми (динамічна стійкість). Поняття стійкості тісно пов’язане із здатністю екосистеми повертатися в стан рівноваги після припинення зовнішніх впливів, які вивели її зі стану рівноваги, а також з поняттям стабільності. Стійкість не завжди означає здатність підтримки екосистемою рівноважного стану, хоча спочатку явище стійкості трактували саме так. Загальновідомо, що для біологічних систем характерне явище гомеостазу і їхня стійкість полягає в підтримці певних параметрів стану в межах деякого постійного рівня. Принциповим у переході від розгляду технічної системи до розгляду екосистеми є те, що в останньої відхилення реальних траєкторій розвитку від траєкторії мети відбуваються випадково і отримати точну інформацію про ці відхилення неможливо. І якщо про стійкість технічної системи можна стверджувати однозначно, аналізуючи диференціальні рівняння, що характеризують поведінку системи, то здебільшого скласти диференціальні рівняння функціонування екосистеми неможливо. Тому висновки про стійкість або нестійкість екосистеми можна робити тільки з певною імовірністю. В статті розглянуто методичні підходи до визначення стійкості екосистем. Визначено, що на сьогодні немає узгодженої термінологічної єдності в цьому питанні. Наголошується, що стійкість екосистем значною мірою визначається рівнем збалансованості розвитку її складових – екологічних підсистем. З’ясовано, що для виконання оцінки стану екосистем необхідно обрати показник стійкості, за яким і буде проводитися оцінка.

Біографії авторів

Sergii I. Azarov, Інститут ядерних досліджень НАН України, м. Київ

Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник

Oleksii S. Zadunaj, Державний науково-дослідний інститут технологій кібербезпеки та захисту інформації, м. Київ

Кандидат технічних наук, начальник центру

Посилання

Lagranzh, ZH. (1950). Analiticheskaya mekhanika [Analytical mechanics]. M.–L.: Gostekhizdat. (in Russian)

Zubov, V.I. (1992). Analiticheskoye predstavleniye dvizheniy, ustoychivykh po Puassonu [Analytical representation of Poisson stable motions]. Dokl. RAN, 322(1), 28-32. (in Russian)

Lyapunov, A.M. (1935). Obshchaya zadacha ustoychivosti dvizheniya [The general problem of stability of motion]. M.–L.: ONTI. (in Russian)

Zubov, V.I. (1984). Ustoychivost' dvizheniya (metody Lyapunova i ikh primeneniye) [Stability of motion (Lyapunov methods and their application)]. M.: Vysshaya shkola. (in Russian)

Hrodzynsʹkyy, M.D. (1995). Stiykistʹ heosystem do antropohennykh navantazhenʹ [Resistance of geosystems to anthropogenic loads]. Kyiv: Likey. (in Ukrainian)

Didukh, YA.P. (2011). Ponyattya pro stiykistʹ ekosystem [The concept of ecosystem sustainability]. In Osnovy bioindykatsiyi (pp. 288-297). K.: Nauk. dumka. (in Ukrainian)

Matveyeva, I.V., Azarov, S.I., Kutlakhmedov, YU.O., & Kharlamova, O.V. (2016). Stiykistʹ ekosystem do radiatsiynykh navantazhenʹ [Resistance of ecosystems to radiation loads]. K.: NAU. (in Ukrainian)

Azarov, S.I., Sydorenko, V.L., & Zadunay, O.S. (2017). Determination of the reliability of ecosystems to the factor of anthropogenic pressure. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya, 3–4(24), 50-57. (in Ukrainian)

Azarov, S.I., & Zadunay, O.S. (2018). Modelyuvannya stiykosti ekosystemy [Modeling ecosystem sustainability]. Ekolohichni nauky, 4(23), 5-9. (in Ukrainian)

Margalef, R. (1968). Perspectives in Ecological Theory. Chicago: Univ. Chicago Press.

Azarov, S., & Zadunaj, O. (2019). Modeling of evolution nonlinear ecosystem. Environmental Safety And Natural Resources, 30(2), 18-29. doi:http://dx.doi.org/10.32347/2411-4049.2019.2.18-29 (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-08

Як цитувати

Azarov, S. I., & Zadunaj, O. S. (2020). Аналіз методичних підходів до оцінювання стійкості екосистем. Екологічна безпека та природокористування, 34(2), 99–110. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.2.99-110

Номер

Розділ

Інформаційні ресурси та системи