Аналіз методів дослідження негативного впливу на мезофауну та мікробіологію ґрунтів, забруднених розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.2.88-98Ключові слова:
розчини піноутворювачів, поверхнево-активні речовини, екологічна оцінка, мікробіологічний моніторинг ґрунтів, фітотоксичністьАнотація
На сьогоднішній день проблема виникнення пожеж стає все більш поширеною та глобальною за своїми масштабами. Відповідно до оприлюднених Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту статистичних даних, отриманих в результаті проведення аналізу масиву карток обліку пожеж ДСНС України, за 11 місяців 2019 року кількість пожеж в Україні зросла на 23.1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Найпоширенішою вогнегасною речовиною у використанні пожежно-рятувальних підрозділів на сьогоднішній день залишається піна. Головним компонентом піноутворювачів різних категорій є поверхнево-активні речовини, потрапляння яких у надмірних концентраціях в навколишнє середовище призводить до забруднення прилеглих територій. Постійне збільшення площ земель, уражених наслідками пожежогасіння, впливає як на стан навколишнього середовища регіону загалом, так і на рівень родючості ґрунтів. Збільшуються мікробіологічні показники та вміст шкідливих речовин в сільськогосподарських культурах, а відтак і негативний вплив на здоров’я населення. На даному етапі спостереження і контроль за станом ґрунтів проводиться, як правило, лише за допомогою фізико-хімічних аналізів, які визначають вміст окремих забруднювачів. Однак ці аналізи не дають змогу оцінити вплив забруднювачів на живі організми, в тому числі людину. На сьогодні альтернативними при дослідженні стану ґрунтів, уражених пожежними піноутворювачами, є методи мікробіологічного моніторингу. Проведено аналіз методів мікробіологічного моніторингу з метою оцінки впливу розчинів піноутворювачів для гасіння пожеж на стан ґрунтів прилеглих територій. Визначено переваги та недоліки сучасних фізико-хімічних методів оцінки якості ґрунтів. Обґрунтовано необхідність застосування методів мікробіологічного моніторингу, які дають змогу отримати повну та достатню інформацію не лише про об’єми забруднення, а й оцінити результати впливу такого забруднення. Визначено, що для отримання найбільш повної та об’єктивної інформації про мікробіологічний стан ґрунтів, забруднених розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж, слід застосовувати комплекс біоіндикаційних методів оцінки шкідливості, який повинен включати ростовий тест та тест «Аберантність хромосом», при цьому обов’язковим є використання комплексу тест-організмів, найбільш чутливих до хімічного складу досліджуваного розчину для пожежогасіння.
Посилання
Ukrainian Civil Protection Research Institute (2019). Statystyka pozhezh. Retrieved from https://undicz.dsns.gov.ua/ua/STATISTIKA-POZHEZH.html.
Lisniak, A.A., Tryhub, V.V., Senchykhin, Yu.M., & Syrovoi, V.V. (2016). Zvit pro naukovo-doslidnu robotu napysannia ta pidhotovka do druku navchalnoho posibnyka "Pozhezhna taktyka". Retrieved from https://www.dsns.gov.ua/files/2017/4/25/zvit_ osvita_i_nauka/7_Пожежна%20тактика.pdf.
Borovykov, V. (2003). Problemni pytannia zastosuvannia pinoutvoriuvachiv dlia hasinnia pozhezh. [Problematic issues of application of foaming agents for fire fighting]. Byznes y bezopasnost, 4, 75-78.
Hromovyk, A.Y. (2010). Sovremennie instrumentalnie metody v pochvovedenyy. Teoryia y praktyka. [Modern instrumental methods in soil science. Theory and practice]. Voronezh.
Vasenko, O.H., Rybalova, O.V., Artemiev, S.R., Horban, N.S., Korobkova, H.V., Polozentsieva, V.O., Kozlovska, O.V., Matsak, A.O., & Savichiev, A.A. (2015). Intehralni ta kompleksni otsinky stanu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha: monohrafiia. [Integral and complex environmental assessments: a monograph]. Kharkiv.
Moroz, O.A. (2015). Fizyko-khimichni metody analizu hruntiv. [Physico-chemical methods of soil analysis]. Studentskyi visnyk Natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia, 1, 54-57.
Horova, A. (2008). Otsinka toksychnosti hruntiv Chervonohradskoho hirnychopromyslovoho raionu za dopomohoiu rostovoho testu. [Soil toxicity assessment of Chervonohrad mining district with the help of growth test.] Visnyk Lvivskoho universytetu, 48, 189-194.
Mylenka, M.M. (2009). Bioindykatsiina otsinka ekolohichnoho stanu Burshtynskoi urboekosystemy. [Bio-indication estimation of Burshtyn urban ecosystem]. Extended abstract of candidate’s thesis. Dnipropetrovsk.
Bubnov, A.H., Buimova, S.A., Hushchyn, A.A., & Yzvekova, T.V. (2007). Byotestovi analyz – intehralnyi metod otsenky kachestva obektov okruzhaiushchei sredy. [Biotest analysis is an integral method of assessing the quality of environmental objects ]. Ivanovo.
Azarova, S.V. (2011). Opyt prymenenyia metodov byotestyrovanyia dlia otsenky toksychnosty otkhodov hornodobyvaiushchykh predpryiatyi. [Experience in applying biotesting methods to assess waste toxicity of mining enterprises]. In IX Mezhdunarodnaia byoheokhymycheskaia shkola. p. 36-39.
Maznytska, V.O., Trush, V.Ye., Novokhatko, O.V., & Kraskovska, M.A. (2013). Biotestuvannia hirnychoi masy z vidvaliv Malokokhnivskoho karieru [Biotesting of rock mass from the piles of the Malokokhnivskyi quarry]. Naukovi tekhnolohii, 1, 127-130.
Azarova, S.V. (2005). Otkhody predpryiatyi y kompleksnaia otsenka ih opasnosty dlia okruzhaiushchei sredy ( na prymere obiektov respublyky Khakasyia). [Waste of enterprises and complex assessment of their danger to the environment (on the example of objects of the Republic of Khakassia]. Extended abstract of candidate’s thesis. Tomsk.
Beshlei, Z.M., Beshlei, S.V., Baranov, V.I., & Terek, O.I. (2014). Vykorystannia roslynnykh test-system dlia otsinky toksychnosti tekhnohenno zabrudnenykh substrativ. [The use of plant test systems to evaluate the toxicity of technogenically contaminated substrates]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 1, 97-102.
Hubachov, O.I. (2010). Osoblyvosti vykorystannia roslyn dlia biotestuvannia hruntiv z metoiu vyznachennia rivnia ekolohichnoi bezpeky promyslovykh terytorii. [Features of using plants for soil biotesting to determine the level of environmental safety of industrial areas]. Naukovyi visnyk KUEITU, 164-171.
Honhalskyi, K.B. (2004). Pochvennye bezpozvonochnye kak byoyndykatori promishlennoho vozdeistvyia v lesnykh ekosystemakh tsentra evropeiskoi Rossyy. [Soil invertebrates as bioindicators of industrial impact in forest ecosystems of the center of European Russia]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moskva.
Pinchuk, M.O. (2018). Doslidzhennia hruntu. [Soil research]. Natsionalnyi ekoloho-naturalistychnyi tsentr uchnivskoi molodi, p. 32.
Horova, A.I., Ryzhenko, S.A., & Skvortsova, T.V. (2007). Metodychni rekomendatsii «Obstezhennia ta raionuvannia terytorii za stupenem vplyvu antropohennykh chynnykiv na stan obiektiv dovkillia z vykorystanniam tsytohenetychnykh metodiv». [Methodological recommendations "Survey and zoning of the territory by the degree of influence of anthropogenic factors on the state of environmental objects using cytogenetic methods"]. Donetsk.
Melekhova, O.P., Ehorova, E.Y., & Evseeva, T.Y. (2007). Byolohycheskyi kontrol okruzhaiuchei sredy: byoyndykatsyia y byotestyrovanye. [Biological control of the environment: bioindication and biotesting]. Moskva.
Levyk, V.I. (2009). Fermentatyvna aktyvnist hruntiv tekhnohennykh terytorii Nemyrivskoho rodovyshcha sirky. [Enzymatic activity of soils of the technogenic territories of the Nemyriv sulfur field]. Zbirnyk nakovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody, 11, 131-136.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Sergіi S. Poroshenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
