The impact of climate change on soil fertility in the Central region of Azerbaijan
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.2.81-87Ключові слова:
родючість ґрунтів, консервативне сільське господарство, рослинні залишки, засолення, ерозія ґрунту, гумус, вирівнювання поверхні ґрунтуАнотація
Глобальне потепління чинить суттєвий негативний вплив на триваючу деградацію ґрунтів. Підвищення температури повітря, яке все частіше спостерігається останніми роками, разом зі зменшенням опадів і збільшенням випаровування призвели до опустелювання і деградації ґрунтів. Проблема опустелювання дуже актуальна для Азербайджану, для території якого взагалі характерний сухий клімат. Погіршення потенційних і ефективних показників родючості ґрунтів в центральних регіонах Азербайджану перетворилося в тривалий, практично незворотний процес. Спостережуване зниження кількості гумусу, який є вагомим показником родючості, являє собою дуже серйозне попередження, яке слід розцінювати як екологічну кризу або деградацію ґрунту.
З метою захисту родючості ґрунтів можливе застосування комплексу меліоративних і агромеліоративних заходів. Разом з тим збереження родючості грунтів також можливо шляхом використання нових технологій, а саме консервативного сільського господарства – КСГ. Система консервативного сільського господарства – це технологія, яка використовується при вирощуванні польових рослин з повною або частковою відсутністю оброблення ґрунту, за умови збереження на поверхні ґрунту мінімум 30% залишків попередніх культур.
Система консервативного сільського господарства є не тільки технічним методом, а й має декілька різновидів підходу. У консервативному сільському господарстві в основному використовуються такі технології:
• Вирівнювання поверхні ґрунту лазерною бороною.
• Збереження на ділянці рослинних залишків.
• Зниження до мінімуму розорювання земель (мінімальна культивація) або зведення розорювання до нуля.
• Застосування системи посіву рядами, що чергуються.
Такий посів також називають безпахотним або безпосереднім посівом. Крім того, в якості добрива ґрунту необхідно застосовувати рослинний перегній (мульчування) і особливо поєднувати його з посівом рядами, що чергуються.
Посилання
Mammadov, Q.S. (2007). Fundamentals of Soil Science and Soil Geography. Bakи: ”Elm”.
Mammadova, S.Z., & Jafarov, A.B. (2005). Fertility classification of soil. Baku: “Elm”.
Babayev, A.H. (2005). Modeling and prediction of fertility of Azerbaijani lands. Baku.
Mustafayev, M.G. (2012). Some problems of saline soil reclamation of Azerbaijan. Nauchnye issledovanija v melioracii i vodnom hozjajstve. Sb. nauch. trudov, 49(1), 106-110.
Mammadov, Q.S. (2002). Land resources of Azerbaijan. Baku: “Elm”.
Jafarov, M.İ., Quliyev, R.M., & Safarov, N.A. (2000). Technology of cultivation and harvesting of agricultural plants. Baku: "Maarif".
Dovban, K.I. (1990). Zelenoe udobrenie. Moskva: VO «Agropromizdat». (in Russian)
Haruna, S.I., & Nkongolo, N.V. (2015). Effects of tillage, rotation and cover crop on the physical properties of a silt-loam soil. Int. Agrophys., 29, 137-145.
Aliyev, C.A. (1964). Organic matter and fertility of Azerbaijani lands. Bakи: “Azərneshr”.
Retrieved from: www.fao.org/ag/agp
Retrieved from: https://www.agro.gov.az/az
Retrieved from: http://eco.gov.az/
Retrieved from: https://www.aqrar-elm-ve-innovasiya-merkezi
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Fazil Tatarxan Jafarov, Mustafa Gilman Mustafayev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.