До оцінки зсувонебезпечності з урахуванням сейсмічних впливів

Автор(и)

  • Anatolii P. Sirenko НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.1.59-68

Ключові слова:

схил, землетрус, зсув, метод граничної рівноваги, стійкість

Анотація

Зсуви становлять серйозну загрозу життю людей, об'єктам інфраструктури та природному середовищу в багатьох регіонах світу. Протягом останнього десятиліття (з 2000 по 2009 рр.) стихійні лиха пошкодили та зруйнували близько одного мільйона об'єктів, що безпосередньо торкнулося майже 2,5 млрд населення у всьому світі. Щорічно у Європі трапляється близько 20 великих зсувів, що за частотою прояву значно більше, ніж повені, землетруси та урагани. Усі 50 штатів територій США відчувають зсувні та інші ґрунтові відмови. Причому у 36 штатах США зсувна загроза змінилася від помірної до вкрай небезпечної [2]. Зсуви у США становлять серйозну небезпеку, які призводять до суттєвих людських і фінансових втрат: щорічно від 25 до 50 смертей та збитки від 1 до 3 млрд доларів.
Активізація сейсмічної активності в зоні Вранча та Чорноморському регіоні, а також в цілому на планеті призвела до підвищення рівня сейсмічної небезпеки на всій території України та, у кінцевому підсумку, зростання відповідного зсувопровокуючого фактора. Україна, а не тільки карпатський і кримський регіони, як раніше вважалось, є зоною, де потенційно можливі землетруси, причому доволі сильні. «…В районах з послабленими ґрунтами (часті зсуви та ін.) можуть спостерігатись і 7–8-бальні ефекти», – зазначає заступник директора Інституту геофізики НАНУ О. Кендзера. До японського землетрусу (11.03.2011) вважалось, що при 9-бальному землетрусі прискорення може бути максимум 0,4 g. «Але японська катастрофа показала всі 2,7 g. Це призвело до більших руйнувань, ніж очікувалось. Це значить, що час передивитись всі параметри землетрусів», – підкреслює директор вірменського Інституту геофізики і інженерної сейсмології С. Огасян. О. Кендзера додає, що відповідно, потрібно переглянути і дані, які використовують проектувальники при возведенні будівель та споруд.
На ранній стадії проектування протизсувних споруд для оперативних наближених розрахунків коефіцієнта стійкості схилу та зсувного тиску потрібна програма, яка має наступні властивості: зручність у користуванні; графічний, людино-орієнтований інтерфейс; базується на апробованих математичних методах; наділена приємною формою подання результатів розрахунків (графічна та таблична форми); швидкість виконання розрахунків та ін. Таким вимогам відповідає програма LANDSLIDE. Наведено приклад врахування сейсмічних факторів при розрахунках схилів за другою групою граничних станів. Наведено типовий розрахунок за допомогою програми LANDSLIDE коефіцієнтів стійкості схилу методами Маслова-Берера і Шахунянца. В межах теорії граничної рівноваги описаний механізм «розвантажування накопиченої напруженості» в схиловому масиві при землетрусі.

Біографія автора

Anatolii P. Sirenko, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Київ

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри динаміки і міцності машин та опору матеріалів Механіко-машинобудівного інституту

Посилання

Lacasse, S. (2013). 8th Terzaghi Oration Protecting society from landslides – the role of the geotechnical engineer. In Proceedings of the 18th International Conference on Soil Mechanics and Geotechnical Engineering, Paris, 2013. (pp. 15-34). Paris.

The U.S. Geological Survey Landslide Hazards Program 5-Year Plan 2006-2010. U.S. Department of the Interior. U.S. Geological Survey.

National Landslide Hazard Mitigation Strategy – A framework for loss reduction. Circular 1244. U.S. Department of the Interior. USGL.

Hoshovskyi, S.V., Rudko, H.I., & Presner, B.M. (2002). Ekolohichna bezpeka tekhnopryrodnykh heosystem u zviazku z katastrofichnym rozvytkom heolohichnykh protsesiv. Kyiv: ZAT "NIChLA-VA". (in Ukrainian)

Shniukov, E.F. Shestopalov, V.M., & Demchishin, M.H. (1993). Jekologicheskaja geologija Ukrainy. Spravochnoe posobye. Kyiv: Nauk. dumka. (in Russian)

Demchishin, M.G. (1992). Sovremennaja dinamika sklonov na territorii Ukrainy (Inzhenerno-geologicheskie aspekty). K.: Nauk. dumka. (in Russian)

Evseev, S.V. (1961). Zemletrjasenija Ukrainy. Kiev: Izd.-vo AN USSR. (in Russian)

Demchishin, M.G., & Kraev, V.F. (1987). Dinamika i sejsmichnost' sklonov territorij, prilegajushhih k sejsmogennym zonam. Geol. Zhurn., 6, 42-48. (in Russian)

Chekunov, A.V., Kutas, V.V., & Haritonov, O.V. (1991). Sejsmichnost' Kieva. Geol. zhurn., 2, 24-33. (in Russian)

Uchenye: Sil'nye zemletrjasenija mogut byt' vo vsej Ukraine Novosti Ukrainy. (23 marta 2011 | 08:51). Retrieved from http://for-ua.com/ukraine /2011/03/23/085121.html. (in Russian)

Sirenko, A.P. (2014). Vlijanie urovnja gruntovyh vod na ustojchivost' opolznevogo sklona. Budivelni konstruktsii: zb. nauk. pr., 80, 210-213. (in Russian)

Trofimchuk, A.N., Kaliukh, Ju.I., & Glebchuk, A.S. (2008). Matematicheskoe modelirovanie ustojchivosti opolznevogo sklona pri podjeme urovnja gruntovyh vod. Ekolohiia i resursy, 18, 51-58. (in Russian)

Sirenko, A.P. (2013). Krytychna vidstan mizh utrymuiuchymy elementamy dlia zsuvnykh ta zsuvonebezpechnykh skhyliv Chernivetskoi oblasti. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia, 13, 73-76. (in Ukrainian)

Kaliukh, Yu.I., Khavkin, А., & Khavkin, K. (2013). Experimentally-analytical researches of the technical state of reinforce-concrete constructions for defense from landslide’s pressure in seismic regions of Ukraine. In Fib Symposium, Tel-Aviv, 2013. (pp. 625-628). Tel-Aviv.

Trofymchuk, O., Kaliukh, I., & Klimenkov, O. (2018). TXT-tool 2.380-1.1: Monitoring and Early Warning System of the Building Constructions of the Livadia Palace, Ukraine. In book: Landslide Dynamics: ISDR-ICL Landslide Interactive Teaching Tools (pp. 491-508).

Sirenko, A. (2019). Formation by optimal on Pareto resolve of the problems of ground-based failure in conditions of seismic danger. Environmental Safety And Natural Resources, 30(2), 113-122. doi:http://dx.doi.org/10.32347/2411-4049.2019.2.113-122 (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-30

Як цитувати

Sirenko, A. P. (2020). До оцінки зсувонебезпечності з урахуванням сейсмічних впливів. Екологічна безпека та природокористування, 33(1), 59–68. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.1.59-68