Елементи-супутники уранового зруденіння альбітитової формації Українського щита та їх вплив на навколишнє середовище
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2020.1.42-58Ключові слова:
Український щит, уранове зруденіння, альбітитова формація, елементи-супутники урану, важкі метали, клас небезпечності, вплив на навколишнє середовищеАнотація
Вивчено урановорудні альбітити з висвітленням закономірностей концентрації і розсіювання різних елементів в процесі формування і руйнації родовищ цієї формації, проведено типізацію цих елементів з виділенням наступних груп: радіоактивні, сидерофільні, халькофільні, рідкісні, рідкоземельні та елементи-мінералізатори, а також розглянуто їх вплив на забруднення довкілля. Практично всі відомі поклади урану альбітитової формації Інгульського мегаблоку Українського щита завжди розглядались як моноелементні, виключно уранові об'єкти. Проте в зонах альбітитів нерідко концентруються в близьких до промислових кількостях: золото, вісмутова мінералізація, а також пов'язаний з монацитом торій. Вказані компоненти могли б мати супутнє промислове значення. Із інших систематично підвищених домішок можна назвати ванадій, стронцій, свинець та інші. Всі перераховані елементи, включно уран, йдуть у відвали та хвостосховища. З урахуванням геолого-геохімічних характеристик альбітитових родовищ, регіон здається перспективним для формування молодих поверхневих концентрацій урану і елементів-супутників. Відходи промислової розробки уранових родовищ альбітитової формації, які були (і будуть) складовані, являють собою подрібнений мінеральний концентрат, збагачений ураном та важкими металами, який в умовах гіпергенних процесів сприятливий для окислювання і розкладання. Враховуючи особливості складу пухких відкладень, кліматичні зміни і коливання рівня ґрунтових вод регіону, можливе розтягнення вказаних процесів на невизначений час. І якщо природні вторинні концентрації урану і його супутників можуть розглядатись як корисні копалини, то розсіювання цих же металів у водах, ґрунтах і біологічних об'єктах скоріш за все слід віднести до дуже шкідливих процесів. При цьому абсолютно прогнозованим є винос атмосферними водами важких металів, з їх подальшою міграцією у систему підземних вод, поступовим проникненням у ґрунти і біологічні об'єкти, що, без сумніву, несе потенційну загрозу забруднення навколишнього середовища.Посилання
Belevtsev, Y.N., & Koval, V.B. (Eds. in charge). (1995). Geneticheskie tipu i zakonomernosti razmeshcheniya uranovykh mestorozdenii Ukrainy. [Genetic types and regularities of localization of uranium deposits of Ukraine]. Kyiv: Nauk. Dumka. (in Russian)
Verkhovtsev, V.G. et al. (2014). Perspektyvy rozvytku uranovoi syrovynnoi bazy yadernoi energetyky Ukrainy. [Prospects for the development of uranium resource base of nuclear power of Ukraine]. Kyiv: Naukova Dumka. (in Ukrainian)
Dudar, T.V., Zaktytnyi, Ye.Ye., & Bugera, M.A. (2015). Uranium Mining and Associated Environmental Challenges for Ukraine. Science-Based Technologies, 1(25), 68-73.
Michel Cuney et al. (2012). Uranium deposits associated with Na-metasomatism from central Ukraine: A review of some of the major deposits and genetic constraints. Ore Geology Reviews, 44, 82-106.
Sushchuk, К.G., & Verkhovtsev, V.G. (2019). Metalogeniya uranu v fanerozoi platformenoyi chastunu Ukrainu [Metalogeny of uranium in Phanerozoic of the sedimentary part of Ukraine]. Geokhimiya tekhnogenezu (Zb. Nauk. Prats’ IGNS NAN Ukrainu), 2(30), 56-69. (in Ukrainian)
Belevtsev, Y.N. (Eds. in charge). (1968). Zaconomernosti obrazovaniya I razmeshcheniya uranovykh mestorozdenii Ukrainy. [Regularities of formation and localization of uranium deposits of Ukraine]. Kyiv. (in Russian)
Voitkevich, G.V., Kokin, A.V., Miroshnikov, A.Ye., & Prokhorov, V.G. (1990). Spravochnik po geokhimii. [Geochemistry reference]. Moscow: Nedra. (in Russian)
Tokarev, A.N., Kupel, Ye.N., Popova, T.P., et al. (1975). Radiogidrogeologicheskii metod poiskov mestorozdenii urana. [Radihedrogeological method for uranium deposits surveing]. Moscow: Nedra. (in Russian)
Belevtsev, Ya.N., Yegorov, Yu.P., Titov, V.K. et al. (1975). Srednie soderzaniya urana i toriya v glavneishyh tipakh gornykh porod Ukrainskogo Shchita. [Average content of uranium and thorium in the major types of rocks of Ukrainian Shield]. Geol. Zurnal, 35(4), 96-117. (in Russian)
Yesipchuk, R.Ye., Sheremet, Ye.M., Zinchenko, O.V. et al. (1990). Petrologiya, geokhimiya s rudonostost intrusivnykh granitoidov Ukrainskogo shchita. [Petrology, geochemistry, and ore formation in intrusive granitoids of the Ukrainian Shield]. Kyiv: Nauk. Dumka. (in Russian)
Shcherbakov, I.B. (2005). Petrologiya Ukrainskogo Shchita. [Petrology of the Ukrainian Shield]. Lviv: ZUKTS. (in Russian)
Tugarinov, A.I., Balashov, Yu.N., & Gavrilova, P.K. (1973). Raspredeleniye redkozemelnykh elementov v krivorozskoi serii nizhnego proterozoya [Distribution of rare earth elements in Kryvorizzya series of Lower Proterozoic]. Geokhimiya, (1), 28-34. (in Russian)
Mineev, D.A. (1974). Lantanoidy v rudakh redkozemelnykh I kompleksnykh mestorozhdeniyakh. [Lantanoids in ores from rare earth and complex deposits]. Moscow: Nauka. (in Russian)
Balashov, Yu.N., & Goryainov, P.M. (1966). Redkozemelnye element v dokembriiskoi zhelezorudnoi frmatsii Pryimandrovskogo raiona. [Rare earth elements in Pre-Cambrian iron formation of Ptyimandrovskii region]. Geokhimiya, (3), 312-322. (in Russian)
Geokhimiya, mineralogiya i geneticheskie tipy mestorozdenii redkikh elementov, v. 1 [Geochemistry, mineralogy and genetic types of rare elements deposits, v. 1]. (1964). Moscow: Nauka. (in Russian)
Korznev, M.N., & Fomin, Yu.A. (1992). Evolyutsia uslovii nakopleniya porod krivorozskoi serii po geokhimicheskim s szotopnym dannym. [Evolution of accumulation conditions of Kryvorizzya series rocks on geochemical and isotopic data]. Geol. Zurnal, (3), 93-99. (in Russian)
Usenko, I.S., Rokachuk, T.A., Kramarenko, N.K. et. al. (1980). Shchelochnye polevyeye shpaty granitoidov Ukrainskogo Shchita. [Alkaline feldspars from granitoids of the Ukrainian Shield]. Kyiv: Nauk. Dumka. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Yuri O. Fomin, Yuri M. Demikhov, Valentyn G. Verkhovtsev, Tamara V. Dudar, Natalya N. Borisova, Zinaida N. Kravchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
