Оцінка додаткового сейсмічного ризику руйнування споруд на підтоплених лесах та лесово-суглинистих породах в Україні

Автор(и)

  • Olexij G. Rogozhin Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8101-9368
  • Yevheniy O. Yakovlev Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2019.3.11-22

Ключові слова:

сейсмічний ризик, леси, просадковість, інженерно-геологічні умови

Анотація

За 1982-2004 рр. в південних регіонах України площі підтоплення зросли у 9 разів. Через це на великих територіях збільшується загроза руйнування споруд від імовірного сейсмічного струшування, що провокуватиме зсуви та тиксотропне розрідження підтоплених лесів. Стаття присвячена регіональній економічній оцінці додаткового сейсмічного ризику руйнування споруд в Україні в ареалах поширення підтоплених лесово-породних товщ. Отримані дані про сучасну активізацію змін інженерно-геологічних умов лесів і лесово-суглинистих порід (ЛСП) та збільшення їх внеску у зростання еколого-геологічних ризиків життєдіяльності підводять до важливого висновку, що лесово-породні масиви у більшості регіонів України стають найбільш чутливим елементом геологічного середовища до впливу зростаючого техногенного навантаження та глобальних змін клімату. До посилення небезпечних властивостей лесів та ЛСП, крім просадковості, зменшення міцності тощо, додалися нові процеси – активізація набухаємості, збільшення проявів пливуноутворення та тиксотропії. Найактивніше вони проявляються в містах і селищах, що обумовлено великими втратами води і тепла з міських мереж, які сягають 35-45% і перевищують фільтраційну здатність лесів та ЛСП. У більшості випадків це призводить до формування техногенних водоносних горизонтів (так званих «верховодок») як ключового чинника в механізмі деградації лесово-породних товщ у містах та формування гідро-геодеформаційних полів при сейсмопоштовхах. Врахування кліматичних параметрів істотно змінює значення економічної оцінки додаткового ризику сейсмічного руйнування споруд на підтоплених лесах і ЛСП в Україні у бік його зменшення на локально-об’єктовому рівні. До врахованих нами на цьому етапі дослідження кліматичних параметрів доцільно додати також: кількість днів з дощем за рік та кількості днів із не замерзлим ґрунтом в зимовий період (листопад – лютий). Швидкі зміни інженерно-геологічного стану просадкових породних масивів в умовах впливу чинників глобальних змін клімату, зростання глобальної сейсмічності та техногенезу, на нашу думку, потребують розробки нових нормативно-методичних положень з вивчення лесових та лесово-породних формацій із виділенням їх опорних розрізів у техногенно навантажених та вразливих регіонах України.

Біографії авторів

Olexij G. Rogozhin, Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Київ

Доктор економічних наук, головний науковий співробітник

Yevheniy O. Yakovlev, Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Київ

Доктор технічних наук, головний науковий співробітник

Посилання

Rogozin, O. G., & Yakovlev, Y. O. (2015). Potential increase of seismicity in Ukraine as a factor of growth of personal and social safety risk from accidents on chemically dangerous objects. Environmental Safety and Natural Resources , 17(1), 15–27. (in Ukrainian).

Yakovlev, Y., & Rogozin, O. (2018). The factors and possible consequences of regional changes in engineering and geotechnical status of loesses and loessy-loamy soils of Ukraine. Environmental Safety And Natural Resources, 27(3), 5-23. doi:http://dx.doi.org/10.32347/2411-4049.2018.3.5-23. (in Ukrainian).

Fifth national message from Ukraine on climate change. (2009). Ministry of Environment of Ukraine. Kyiv, Ukraine (281 p.). (in Ukrainian).

Yakovlev, Y. O., Rohozhyn, O. H., & Vasyniuk, A. V. (2018). GIS-otsinka zahroz pohirshennia inzhenerno-heotekhnichnoho stanu lesiv ta lesovo-suhlynystykh porid Ukrainy v umovakh hlobalnykh zmin klimatu. In XVII Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Informatsiini tekhnolohii upravlinnia ekolohichnoiu bezpekoiu, pryrodokorystuvanniam, zakhodamy v nadzvychainykh sytuatsiiakh». (Kyiv, 25-26 veresnia 2018 r.) (pp. 154–156). Kyiv: «Vyd. «Iuston». (in Ukrainian).

DBN В.1.1.-12: 2006. Addition В. – 82 p. (in Ukrainian).

Susidko, M. M., & Luk’ianets, O. I. (2004). Zoning of the territory of Ukraine by the degree of hydrological danger. Naukovi Pratsi UkrNDHMI, (253), 196–204. (in Ukrainian).

Osadchyj, V. I., & Shereshevs'kyj, A. I. (n.d.). National Atlas of Ukraine. Surface water and water resources. Text. Retrieved from http://wdc.org.ua/atlas/4090100.html. (in Ukrainian).

Hrebeniuk , N. P. (2014). Characteristic of the recurrence of heavy rainfall in Ukraine in the context of modern climate change. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 32(1), 96–101. (in Ukrainian).

Vasylenko, Y. V. (2011). The main factors for the formation of spring waterfalls in the Pripyat River basin and their modern changes. Naukovi Pratsi of UkrNDHMI, (261), 192–198. (in Ukrainian).

Hrebin, V. V. (2011). Assessment of the water quality of the rivers of the upper Pripyat basin in the climate change. Hydrology, Hydrochemistry and Hydroecology, 4(25), 38–48.

Bibik, V. V., Vynarchuk, O. O., Luk`ianets, O. I., & Khilchevskyi, V. K. (2011). Spatio-temporal characteristics of runoff of the Sula, Psel, and Vorskla basins. Hydrology, Hydrochemistry and Hydroecology, 4(25), 85–99. (in Ukrainian).

Trofymchuk, O. M., Yakovliev, Y. O., Zakorchevna, N. B., & Hosk, E. (2003). Regional flooding of Ukrainian cities and towns as a factor of its national security. Environmental Ecology and Life Safety, (6), 12–23. (in Ukrainian).

Trofymov, V. T. (2004). Engineering geology of loess-rock massifs. (V. A. Korolev, Ed.). Moscow: MGU. (In Russian).

Cytovych, N. A. (1983). Soil mechanics. Moscow: Vyssh. Shkola. (In Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-24

Як цитувати

Rogozhin, O. G., & Yakovlev, Y. O. (2019). Оцінка додаткового сейсмічного ризику руйнування споруд на підтоплених лесах та лесово-суглинистих породах в Україні. Екологічна безпека та природокористування, 31(3), 11–22. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2019.3.11-22