До аналізу методів розрахунку стійкості схилів та їх класифікації

Автор(и)

  • Anatolii P. Sirenko Механіко-машинобудівний інститут НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4951-1165

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2019.1.79-86

Ключові слова:

схил, метод граничної рівноваги, метод граничного напруженого стану, стійкість

Анотація

Проблема оцінки стійкості схилів є досить актуальною при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, в гідротехнічному і транспортному, промисловому і цивільному будівництві, а також в інших галузях діяльності людства. Спроби отримання коректного способу розрахунку привели до появи великої кількості способів, прийомів розрахунку і розрахункових схем: їх різноманіття пояснюється кількістю припущень, що використовуються дослідниками для обґрунтування розрахункової схеми, і умовами стійкості. Завдання з визначення параметрів стійкого схилу або несучої здатності основи в більшості випадків є статично невизначеним. Тому для визначення невідомих реакцій авторами висуваються додаткові умови (припущення). Різноманіття існуючих способів розрахунку стійкості схилів викликало необхідність класифікувати їх за тими чи іншими ознаками. На підставі детального аналізу робіт у цій галузі було виокремлено чотири групи основних припущень, висунутих дослідниками для обґрунтування схеми розрахунку стійкості схилів, отримання умов стійкості (рівноваги) призми зсуву, виділення форми і положення найбільш слабкої поверхні ковзання в схилах. Це такі допущення, як: про виконання умови граничного напруженого стану в кожній точці призми зміщення (метод граничного напруженого стану); про розподіл нормальних реакцій уздовж поверхні ковзання (способи монолітного відсіку обвалення, тобто коли розглядають рівновагу призми зсуву цілком); щодо співвідношення дотичних і нормальних реакцій по бічних гранях відсіків (реакція горизонтальна, нахилена або гранично відхилена); щодо форми і положення (геометрії) потенційної (найбільш слабкої) поверхні ковзання. У підсумку зроблено висновок, що метод граничного напруженого стану найбільш корисний для попередження обвалів, тобто вивчення форми схилів і зовнішнього навантаження, при яких можливе обвалення схилів. Метод граничної рівноваги, у свою чергу, бажано застосовувати для аналізу напруженого стану зсувів.

Біографія автора

Anatolii P. Sirenko, Механіко-машинобудівний інститут НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Київ

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри динаміки і міцності машин та опору матеріалів

Посилання

Sirenko, A. P. (2014). Vlijanie urovnja gruntovyh vod na ustojchivost' opolznevogo sklona. Budivel'ni Konstrukcii', (80), 210-213 (in Russian).

Stefanyshyn, D. V. (2013). A method of forecasting of indexes of dynamic system that evolves slowly, based on time series analysis. In 4th Int. Conf. on Inductive Modelling (pp. 221-224). Kyiv, Ukraine (in Ukrainian).

Sirenko, A. P. (2013). Krytychna vidstan' mizh utrymujuchymy elementamy dlja zsuvnyh ta zsuvonebezpechnyh shyliv Chernivec'koi' oblasti. Ekologichna bezpeka, (13), 73-76 (in Ukrainian).

Trofymchuk, O., Kaliukh, I., Silchenko, K., Polevetskiy, V., Berchun, V., & Kalyukh, T. (2015). Use accelerogram of real earthquakes in the evaluation of the stress-strain state of landslide slopes in seismically active regions of Ukraine. In G. Lollino et al. (eds.), Engineering Geology for Society and Territory (Vol. 2, pp. 1343-1346). Springer, Cham.

Trofymchuk, O., Kaliukh, I., & Klimenkov, O. (2018). TXT-tool 2.380-1.1: Monitoring and Early Warning System of the Building Constructions of the Livadia Palace, Ukraine. In Landslide Dynamics: ISDR-ICL Landslide Interactive Teaching Tools (pp. 491-508).

Huan, J. X. (1988). Ustojchivost' zemljanyh otkosov (V. G. Mel'nik, Ed.). Moscow: Strojizdat (in Russian).

Sokolovskij, V. V. (1990). Statika sypuchej sredy. Moscow: Nauka (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-01

Як цитувати

Sirenko, A. P. (2019). До аналізу методів розрахунку стійкості схилів та їх класифікації. Екологічна безпека та природокористування, 29(1), 79–86. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2019.1.79-86

Номер

Розділ

Інформаційні ресурси та системи