Моніторинг радіоактивного забруднення місцевості та ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф

Анотація

У статті запропоновано актуальне завдання підвищення рівня екологічної безпеки радіоактивно забрудненої місцевості. Основні завдання полягають у розробленні нових методів екологічного моніторингу; дослідженні процесів міграції радіоактивних елементів у ґрунтовому покриві з метою розроблення прогнозних моделей для своєчасного виявлення територій, які перебувають у зоні ризику забруднення; встановленні залежностей між станом забруднення ґрунтів радіонуклідами та їх генезисом і виявленні закономірностей поширення полютанта у досліджуваному середовищі. Актуальність теми обумовлена вимогами перспективних автоматизованих систем контролю радіаційної обстановки і АСУ по скороченню часу обробки даних про радіоактивне забруднення місцевості і підвищенню достовірності результатів виявлення радіаційної обстановки. Мета роботи полягає в розділенні завдань, які виділяються при розробці єдиної системи методик і алгоритму обробки інформації про радіоактивне забруднення місцевості в автоматизованих системах контролю радіаційної обстановки. В процесі досліджень вдосконалено методику формування оцифрованого зображення поля радіоактивного забруднення місцевості, що використовується для відображення зон забруднення, виявлення районів, небезпечних в радіаційному відношенні. У роботі сформульована постановка задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України. Проведений аналіз проблем управління техногенною безпекою на території, де зафіксована надзвичайна ситуація. Отриманий формальний опис досліджуваної системи і оточуючого її середовища, виходячи із принципів системного підходу. Наведена класифікація джерел надзвичайних ситуацій, виходячи із причин виникнення, різних видів об’єктів ураження в залежності від характеру поведінки в екстремальних умовах, різних видів ресурсів захисту, які реалізують необхідні захисні заходи. Розглянуті пряма та обернена задачі пошуку оптимального плану. Відбір об'єктів для прямої задачі проводиться у відповідності до їхньої пріоритетності. При вирішенні оберненої задачі відбір об'єктів проводиться до досягнення заданого рівня системного ефекту, що накопичується в процесі відбору. При прогнозуванні використовуються зведення про джерела радіоактивного забруднення і метеорологічна інформація.