Методичні підходи до оцінки забруднення поверхневих водних об'єктів в зоні дії гірничо-видобувних підприємств (на прикладі Донецько-Придніпровського регіону)
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.3.69-75Ключові слова:
забруднення, поверхневі водні об’єкти, антропогенний вплив, індекс якості, самовідновленняАнотація
Найважливішою складовою екологічно безпечного розвитку природних і соціально-економічних систем є таке природокористування, яке передбачає організацію використання водних ресурсів, при якому забезпечується сталий розвиток і протягом тривалого часу зберігається для цього достатній водно-ресурсний потенціал. ХХІ століття характеризується значними негативними змінами природного середовища, викликаними безконтрольним використанням природних ресурсів, розвитком промисловості та транспорту, що призводить до збільшення споживання води і водночас зростання її забруднення. Особливо це стало помітним протягом останніх 50 років, коли вплив людини на водний цикл планети досягнув глобального масштабу. Погіршення екологічного стану поверхневих вод суходолу зумовлено якісним та кількісним виснаженням факторів їх формування, що у низці випадків унеможливлює їх використання для господарських цілей. Якість вод водних об'єктів формується під впливом як природних, так і антропогенних факторів. В результаті людської діяльності у водойми може надходити багато антропогенних речовин різного ступеня токсичності. В статті зроблена спроба оцінити зміни якості поверхневих вод за останнє десятиліття та визначити ступінь природно-техногенної трансформації річок регіону та можливість їх самовідновлення та стабілізації стану екологічної небезпеки регіону. Розглянуті існуючі методи оцінки водних об’єктів за хімічними показниками, які використовують в зоні дії гірничо-видобувних підприємств. В низці методів оцінка водних об’єктів зазвичай відображає регіональні особливості, а не власне їх забруднення. Проведені розрахунки для водного басейну р. Сіверський Донець та встановлені відповідні закономірності.
Посилання
Bylinkina, A.A., Drachev, S.M., & Itskova, A.I. (1962). On the methods of graphical representation of analytical data on the state of reservoirs. In Mater. 16th hydrochem. meeting (pp. 8-15). Novocherkassk [in Russian].
Gagarina, O.V. (2005). Review of methods for integrated assessment of surface water quality. Earth Sciences, 11, 45-58 [in Russian].
Zhukinsky, V.N., Oksiyuk, O.P., Oleynik, G.N., & Kosheleva, S.I. (1980). Criteria for a comprehensive assessment of the quality of surface fresh water. In Self-purification and bioindication of contaminated water (pp. 57-63). Moscow: Nauka [in Russian].
Zamolodchikov, D.G. (1993). Estimation of ecologically admissible levels of anthropogenic impact on freshwater ecosystems. In Problems of ecological monitoring and modeling of ecosystems (Vol. XV, pp. 214-233). Sankt Peterburg: Gidrometeoizdat [in Russian].
Kurylenko, V.V. (Ed.). (2004). Fundamentals of ecogeology, bioindication and biotesting of aquatic ecosystems. Sankt Peterburg: SPbGU [in Russian].
Patin, S.A. (1979). Impact of pollution on biological resources and productivity of the world's oceans. Moscow: Pishchevaya prom-t [in Russian].
Udod, V.M., Wildman, I.L., & Zhukova, E.G. (2014). Development of modern biocoenotic methods of control of ecological condition of river hydroecosystems. Eastern European Journal of Advanced Technologies, 5/10(71), 4-11 [in Russian].
Kulinich, Y.I., & Zhukova, О.G. (2013). Reduction of technogenic impact of the inflow of the Kalmius river basin of the Kalchyk river due to the use of the coastal bioplateau. In Actual problems of modern hydroecology: collection. mate. scientific-practical conference dedicated to the 95th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine (pp. 55-56). Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Olena Voloshkina, Olena Zhukova, Irina Korduba, Daniil Marshall
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
