Пошуки нових місцезнаходжень фауни волохатих носорогів та мамонтів на території Старунського Парку Льодовикового періоду на Прикарпатті
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.2.129-138Ключові слова:
Старуня, мамонт, волохатий носоріг, озокерит, плейстоценАнотація
Парк Льодовикового періоду біля с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області всесвітньо відомий як палеонтологічне місцезнаходження плейстоценової фауни волохатих носорогів і мамонта (еємське міжльодовиків'я, 46–10 тисяч років тому, за даними радіовуглецевого аналізу С14) та грязьовий вулкан – поки що єдиний у Карпатському регіоні. Це геологічна пам'ятка природи площею 60 га, де збереглись рештки озокеритового промислу та нафтогазопошукові свердловини. Дослідженнями польсько-українських експедицій 2004–2009 pp. намічено перспективи відкриття нових місцезнаходжень фауни та наших предків – кроманьйонців. Перші знахідки муміфікованих туш волохатого носорога, мамонта, решток коня, косулі та інших тварин плейстоценової, так званої мамонтової, фауни здійснено на глибині 12,6 м при проходці копальні (шахти) для видобутку озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області у 1907 р. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. У 1929 р. експедиція Академії Вміння із м. Кракова при проходці копальні на глибині 17 м знайшла рештки ще трьох волохатих носорогів. Зібрано численні кістки малих хребетних (гризунів), рештки мушлі, численних видів комах, жуків, паразитичних хробаків, блошиць, метеликів, павуків, слимаків, судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях, але Друга світова війна призупинила цей процес. Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів четвертинного періоду – квартету. У 1932 р. Міжнародний геологічний конгрес заснував INQUA – Міжнародний Союз з вивчення четвертинного періоду. Основні методичні засади такого вивчення закладено на матеріалах Старуні.
Посилання
Adamenko, О.М., Karpash, О.М., Zorin, D.O., Kotarba, I.V., Mosiuk, L.I. & Kovbaniuk, M.I. (2017). Starunya: Park of the Ice Age. Ivano-Frankivsk: Symfoniia forte (in Ukrainian).
Belous, N.Kh., & Kliarovskyi, V.M. (1987). Chudo-Starunia (Heolohycheskye pamiatnyky Ukrainy). [Miracle of Starunya (Geological Monuments of Ukraine)]. Kyiv: Naukova dumka, 48-49 (in Ukrainian).
Adamenko, O.M., Krizhanivskiy, E.I., Vekeryk, V.I., Stelmach, O.P., Mischenko, L.V., Zorina, N.O., Zorin, D.O. & Ambrozyak, M.V. (2005b). A concept of an international “Ice-Age Geopark” as an ecological-tourist center in Starunia former ozokerite mine, fore-Carpathian region, Ukraine. In: Kotarba M. J. (ed.), Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia – the area of discoveries of woolly rhinoceroses (pp. 205-209). Polish Geological Institute and Society of Research on Environmental Changes “Geosphere”.
Adamenko, O.M., Stelmach, O.R., Zinchuk, M.S. & Kotarba, M.J. (2005a). History of petroleum exploration in the Starunia area, fore-Carpathian region, Ukraine. In: Kotarba M. J. (ed.), Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia - the area of discoveries of woolly rhinoceroses (pp. 53-60). Polish Geological Institute and Society of Research on Environmental Changes “Geosphere”.
Adamenko, O.M. (2019). The Upper Pleistocene stratigraphy of the Starunya site as a “bridge” between the stratigraphical frameworks of Western Europe and the plain area of Ukraine. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 28 (2), 213-220. doi: https://www.doi.org/10.15421/111922
Alexandrowicz, S.W. (2004). Starunia and the Quaternary research in the tradition and initiatives of the Polish Academy of Arts and Sciences. Studia і materiały do dziejów Polskiej Akademii Umiejętności, 261 pp. (in Polish, English summary).
Bayger, J.A. (1914). Zaba smieszka: in: Bayger, J.A., Hover, H., Kiemik, E., Kulczynski, W., Lomnicki, M., Lomnicki, J., Mierzejewski, W., Niezabitowski, W., Raciborski, M., Szafer, W., & Schille, F. Wykopaliska Starunskie. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwow, 15: 385.
Chomobay, Y.M. & Drygant, D.M. (2009). The Starunia collections in the Natural History Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine in Lviv. Geoturystyka, 3 (18), 45-50.
Kotarba, M.J. (2005). Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia – the area of Discoveries of woolly ihinoceroses. Polish Geological Institute and Society of Research on Environmental Changes “Geosphere", 9-218.
Kotarba, M.J. (2009). Interdisciplinary studies (2006-2009) at Starunia (Carpathian region, Ukraine) – the area of discoveries of Woolly Rhinoceroses. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 79, 3, 217-480.
Kuc, T., Rozahski, K., Goslar, T., Kubiak, H., & Kotarba, M.J. (2005). Radiocarbon dating of remnants of woolly rhinoceroses and mammoth from Starunia, fore-Carpathians, Ukraine. In: Kotarba M.J. (ed.), Polish and Ukrainian Geological Studies in the Years 2004-2005 at Starunia – the Area of Discoveries of Woolly Rhinoceroses and Other Extinct Vertebrates (pp. 195-202). Polish Geological Institute and “Geosphere”.
Matskevyj, L.G. (2005). Archaeological sites in the Starunia area, fore-Carpathian region, Ukraine. In Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia – the area of discoveries of woolly rhinoceroses (pp. 45-51).
Sokolowski, T., & Stachowicz-Rybka, R. (2009). Chronostratigraphy and changes of environment of Late Pleistocene and Holocene at Starunia palaeontological site and vicinity (Carpathian region, Ukraine). Annales Societatis Geologorum Poloniae, 79, 315-331.
Szafer, W. (1930). The Diluvial Flora in Starunia. Bulletin International de l’Académie Polonaise des Sciences et des Lettres de Cracovie, Ser. B, Cracovie, 12-21.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Oleh M. Adamenko, Mykola I. Mosiuk, Sofia V. Kachala, Kateryna O. Radlowska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
