Оцінювання потоків відпрацьованих батарей в Україні

Автор(и)

  • Vitalii Ishchenko Кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри екології та екологічної безпеки Вінницького національного технічного університету, Вінниця https://orcid.org/0000-0002-8464-1096

DOI:

https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.2.55-63

Ключові слова:

батареї, відходи, відпрацьовані батареї, поводження з відходами, матеріальний баланс

Анотація

Метою дослідження є проведення аналізу кількісних показників та динаміки утворення відпрацьованих батарей в Україні та оцінювання матеріального балансу їх потоків. Для проведення оцінювання використовувались статистичні дані міжнародних торгівельних організацій і Державної служби статистики України щодо кількості вироблених, імпортованих і експортованих батарей, а також утворення відпрацьованих батарей. Аналіз статистичних даних утворення відпрацьованих батарей у країнах світу показує значну розбіжність у кількісних показниках, що пов’язано із різними способами поводження з такими відходами і підходами до ведення обліку. У роботі оцінена маса батарей, які продаються в Україні (близько 20 тис. тон щорічно). При цьому маса побутових батарей (без врахування автомобільних акумуляторів) оцінена в 4,5–7 тис. тон/рік (110-170 г/рік на 1 людину), що відповідає показникам окремих країн ЄС. Серед побутових батарей найбільше представлені лужні і літій-іонні. Дослідження кількості батарей у відходах показало значну розбіжність очікуваної маси батарей у відходах і офіційних статистичних даних, що, ймовірно, пов’язано із низькою ефективністю системи обліку відходів. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення загальної кількості батарей на ринку і зменшення їх маси у відходах (хоча, наприклад, для побутових батарей такі тенденції відсутні). За неофіційними даними, маса зібраних відпрацьованих побутових батарей становить 2-3 т/рік або 0,05-0,08 г/рік на 1 людину. Рівень збирання батарей (із врахуванням автомобільних акумуляторів) оцінено в 19%, а побутових батарей – 0,1%, що є значно нижчим за показники країн ЄС. Близько 75–80% батарей (99% побутових батарей) не враховується в потоках відходів. Крім того, залишаються необлікованими батареї у складі відходів електричного та електронного обладнання.
Наукова новизна дослідження полягає у розробленні масового балансу відпрацьованих батарей в Україні, що дозволить більш ефективно управляти їх потоками. Практична цінність роботи включає оцінювання обсягів утворення відпрацьованих батарей в Україні для подальшого аналізу можливостей їх утилізації використання як ресурсу.

Посилання

Ishchenko, V., Pohrebennyk, V., Kochan, R., Mitryasova, O., & Zawislak, S. (2019). Assessment of hazardous household waste generation in Eastern Europe. In 19th International Multidisciplinary Scientific Geoconference SGEM 2019, June 30 – July 6, 2019, vol. 19, iss. 6, 559-566.

Ishchenko, V., Pohrebennyk, V., Kozak, Y., Kochanek, A., & Politylo, R. (2016). Assessment of batteries influence on living organisms by bioindication method. In 16th International Multidisciplinary Geoconference SGEM 2016. Book 5. Ecology, Economics, Education and Legislation. SGEM2016 Conference Proceedings, June 28 – July 6, 2016, vol. II, 85-92.

Ishchenko, V., Pohrebennyk, V., Borowik, B., Falat, P., & Shaikhanova, A. (2018). Toxic substances in hazardous household waste. In International Multidisciplinary Scientific Geoconference SGEM 2018, vol. 18, is. 4.2. SGEM2018 Conference Proceedings, July 2 – July 8, 223-230.

Rogulski, Z., & Czerwiński, A. (2006). Used batteries collection and recycling in Poland. Journal of Power Sources, 159 (1), 454-458.

European Portable Battery Association (2013). The collection of waste portable batteries in Europe in view of the achievability of the collection targets set by Batteries Directive 2006/66/EC. European Portable Battery Association, Brussels (updated in 2020).

Bigum, M., Petersen, C., Christensen, T. H., & Scheutz, C. (2013). WEEE and portable batteries in residual household waste: Quantification and characterisation of misplaced waste. Waste management, 33 (11), 2372-2380.

Barrett, H. A., Ferraro, A., Burnette, C., Meyer, A., & Krekeler, M. P. (2012). An investigation of heavy metal content from disposable batteries of non-US origin from Butler County, Ohio: An environmental assessment of a segment of a waste stream. Journal of Power Sources, 206, 414-420.

Recknagel, S., Radant, H., & Kohlmeyer, R. (2014). Survey of mercury, cadmium and lead content of household batteries. Waste management, 34 (1), 156-161.

UN Comtrade Database. Retrieved from: https://comtrade.un.org/data/

Dimitrakakis, E., Janz, A., Bilitewski, B., & Gidarakos, E. (2009). Small WEEE: determining recyclables and hazardous substances in plastics. Journal of hazardous materials, 161 (2-3), 913-919.

Gu, B., Zhu, W., Wang, H., Zhang, R., Liu, M., Chen, Y., Wu, Y., Yang, X., He, S., Cheng, R., Yang, J. & Bi, J. (2014). Household hazardous waste quantification, characterization and management in China’s cities: A case study of Suzhou. Waste management, 34 (11), 2414-2423.

Terazono, A., Oguchi, M., Iino, S., & Mogi, S. (2015). Battery collection in municipal waste management in Japan: challenges for hazardous substance control and safety. Waste Management, 39, 246-257.

Utvorennia vidkhodiv za klasyfikatsiinymy uhrupovanniamy derzhavnoho klasyfikatora vidkhodiv. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/ (in Ukrainian)

Ishchenko, V., Pohrebennyk, V., Kochanek, A., & Hlavatska, L. (2019). Waste electrical and electronic equipment management in Ukraine. In Proceedings of International Conference on Geosciences, March 26-29, 2019, Athens, Greece, book 3, vol. 1, 197-204.

Directive 2006/66/EC of the European Parliament and of the Council of 6th September 2006 on batteries and accumulators and waste batteries and accumulators and repealing Directive 91/157/EEC OJ 266/1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Ishchenko, V. (2021). Оцінювання потоків відпрацьованих батарей в Україні. Екологічна безпека та природокористування, 38(2), 55–63. https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.2.55-63