DOI: https://doi.org/10.32347/2411-4049.2019.4.78-91

Аналіз природних катастроф та їх впливу на довкілля

Sergii I. Azarov, Oleksii S. Zadunaj

Анотація


Мільйони життів можна було б врятувати, якби держави більше робили для попередження і скорочення ризиків стихійних лих. Захист населення від всіляких лих і катастроф – один з найбільш пріоритетних напрямків діяльності багатьох держав світу. Катастрофи, які сталися, показують, що стихійні лиха не мають кордонів і не вибирають народ. Особливо в останні роки посилилися виклики природних катаклізмів, що супроводжуються кліматичними змінами, повенями, селевими потоками, землетрусами, засухами і пожежами. Кількість природних катастроф зросла і до того ж вони стають все масштабніше за розмірами завданої шкоди. Глобальні зміни природного середовища і клімату, підвищення рівня сейсмічної активності земної кори, збільшення розмірів і потужності використовуваних технічних систем, прогресуюче втручання людини в природу підсилюють ризики великомасштабних природних, екологічних і техногенних катастроф. Темпи зростання економічних збитків від катастроф досягають показників економічного розвитку більшості розвинених країн і представляють глобальну загрозу для населення, природи і світової економіки. В статті розглянуто задачу аналізу природних катастроф, які відбулися в світі, та їх вплив на навколишнє середовище. Знання причин виникнення, динаміки розвитку та характеру вражаючих факторів природних катастроф дозволяє зменшити загрозу життю і здоров'ю людей, запобігти або зменшити матеріальні та економічні збитки у підприємницькій діяльності, ефективно проводити комплекс попереджувальних, рятувальних та аварійних робіт, пов'язаних з природними катастрофами.
В роботі аналізуються конкретні ситуації виникнення природних катастроф. Особливу увагу приділено оцінці економічних і соціальних втрат від стихійних лих.


Ключові слова


природні катастрофи; наслідки стихійних лих; збиток; дестабілізація клімату; валовий національний продукт

Повний текст:

PDF

Посилання


Danilov-Danil'yan, V. I., & Losev, K. S. (2000). Ekologicheskiy vyzov i ustoychivoye razvitiye. Moscow: Progress-traditsiya. (in Russian).

Mazur, I. I., & Ivanov, O. P. (2004). Opasnye prirodnyye protsessy. Moscow: Ekonomika. (in Russian).

Osipov, V. I. (2001). Prirodnyye katastrofy na rubezhe XXI veka. Nauka i obshchestvo, (4), 291-302. (in Russian).

Abrahamson, D. E. (1989). Challenge of Global Warming. Washington: Island Press.

Beven II, J. L., Avila, L. A., Blake, E. S., Brown, D. P., Franklin, J. L., Knabb, R. D., Pasch, R. J., Rhome, F. R. & Stewart, S. R. (2008). Annual Summary: Atlantic Hurricane Season of 2005. Monthly Weather Review (American Meteorological Society), 136(3), 1131–1141.

Blowers, A., & Hinchliffe, S. (2003). Environmental Responses. Wiley, London.

Bohle, H. (2001). Vulnerability and criticality: perspectives from social geography. IHDP Update, (2), 231-239.

Bras, R. L. (1990). Hydrology. New York: Addison-Wesley.

Delgado, J. P. (1998). Encyclopedia of underwater and maritime archaeology. New Haven, London.

Enz, R. (2006). Natural catastrophes and man-made disasters 2005. Sigma, (2), 1-40.

Enz, R., Karl, K., Mehlhorn, J., & Schwarz, S. (2008). Natural catastrophes and man-made disasters: High losses in Europe. Sigma, (1), 1-48.

Field, C. B., & Raupach, M. R. (Eds.). (2004). Global Carbon Cycle: Integrating Humans, Climate, and the Natural World. Washington: Island Press.

Field, J. G., Hempel, G., & Summerhayer, C. P. (Eds.). (2002). Oceans 2020: Science Trends and the Challenge of Sustainability. Washington: Island Press.

Flood, J. (1995). Indicators for the implementation and monitoring of Agenda. Habitat, 1(5), 13.

Gardner, J. S. (2002). Natural hazards risk in the Kullu District, Himachal Pradesh, India. The Geographical Review, 92, 172-177.

Gutberlet, J. (2003). Cities, consumption and the generation of waste. Aviso, (11), 12-19.

Hardy, J. T. (2003). Climate Change. Washington: Wiley.

Lanchester, F. W. (1917). Aircraft in warfare, the dawn of the Fourth Arm. London: Constable and company limited.

McNulty, S. G. (2002). Hurricane impacts on US forest carbon sequestration. Environmental Pollution, 116, S17-S24.

Milne, A. (2004). Doomsday: The Science of Catastrophic Events. Westport: Praeger Publisher.

Morris, J. (1997). Introduction: Climate change – prevention or adaptation. IEA Stud. Educ., (10) 13-37.

Notron, R. (2002). Early Eighteenth-Century Newspaper Reports: A Sourcebook "Natural Catastrophes", Retrieved from http://www.infopt.demon.co.uk /grub/ catastro.htm

Posner, R. A. (2004). Catastrophe: Risk and Response. Oxford: Oxford Univ. Press.

Richter, C. F. (1969). Earthquakes. Natural History, (78), 37-45.

Schneider, D. (1995). Global warming is still a hot topic. Scientific American, 272(2), 13-14.

Vogel, C., & O'Brien K. (2004). Vulnerability and global environmental change: rhetoric and reality. Aviso (An International Bulletin on Global Environmental Change and Human Security), (13), 1-8.

Walker, G. (2003). Snowball Earth: The Story of the Great Global Catastrophe that Spawned Life as We Know It. New York: Crown Publishers.

WI (2009). State of the World 2009: Into a warming World. Washington: World watch Institute.

Zanetti, A., Schwarz, S., & Lindemuth, S. (2007). Natural catastrophes and man-made disasters in 2006: Low insured losses. Sigma, (2), 1-40.

Zimmerli, P. (2003). Natural catastrophes and reinsurance. Zurich (Switzerland): Swiss Reinsurance Company.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2019 Sergii I. Azarov, Oleksii S. Zadunaj

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (онлайн-версії) - 2616-2121
ISSN (друкованої версії) - 2411-4049