Екологічна безпека та природокористування https://es-journal.in.ua/ <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;"><strong>«Екологічна безпека та природокористування» </strong>– збірник наукових праць, <strong>метою</strong> якого є публікація сучасних досліджень вітчизняних вчених і фахівців в галузях екологічної та цивільної безпеки, математичного моделювання, раціонального природокористування, екологічного управління, використання сучасних інформаційних технологій для моніторингу та захисту довкілля.</span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><strong><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;">Завданнями збірника є:</span></strong></p> <ul> <li style="text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;">Розвиток вітчизняного наукового потенціалу та інтеграція його у світовий науковий простір.</span></li> <li style="text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;">Створення простору якісної публічної комунікації вчених, зокрема якісного донесення результатів їх діяльності до вітчизняної і світової наукової спільноти, а саме: поширення серед науковців та фахівців відомостей про результати досліджень регіональних екологічних проблем та шляхів їх вирішення; передових природоохоронних технологій та цивільної безпеки їх впровадження; використання інформаційних технологій та математичного моделювання в галузі охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</span></li> </ul> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;"><strong>Засновниками</strong> <strong>є:<br /></strong><a href="http://www.knuba.edu.ua" target="_blank" rel="noopener">Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України</a>,<br /><a href="https://itgip.org" target="_blank" rel="noopener">Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України</a>.</span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;"><strong><a href="http://es-journal.in.ua/public/site/images/iuriikaliukh/%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE.jpg" target="_blank" rel="noopener">Свідоцтво про державну реєстрацію</a>:</strong> КВ №14146-3117 Р від 27.05.2008 р.</span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;"><strong>Збірник наукових праць включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б")</strong>, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук та доктора філософії за напрямом "технічні науки" за спеціальностями 101, 183 (Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2020 No. 886), 263 (Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.11.2022 No. 1026).</span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;"><strong>ISSN (онлайн-версії) - 2616-2121</strong></span><br /><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;"><strong>ISSN (друкованої версії) - 2411-4049</strong></span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-size: 10pt; font-family: verdana, geneva;"><strong>Мови видання:</strong> українська, англійська (змішаними мовами). Основна мова збірника – українська.</span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-size: 10pt; font-family: verdana, geneva;"><strong>Періодичність видання</strong> – один раз на квартал. Редакційною колегією може бути прийняте рішення про випуск спареного номеру журналу. Кількість спарених номерів на рік не може перевищувати два випуски.</span></p> <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-size: 10pt; font-family: verdana, geneva;"><strong>Науковий збірник має повнотекстову мережеву версію на різних платформах</strong>, серед яких:</span></p> <ul style="margin: 10px;"> <li style="text-align: justify;"><span style="font-size: 10pt; font-family: verdana, geneva;"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9673553"><span style="color: gray;">Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України</span></a>;</span></li> <li style="text-align: justify;"><span style="font-size: 10pt; font-family: verdana, geneva;"><a href="http://library.knuba.edu.ua/node/883"><span style="color: gray;">Київський національний університет будівництва і архітектури МОН України</span></a>;</span></li> <li style="text-align: justify;"><span style="font-size: 10pt; font-family: verdana, geneva;"><span style="line-height: 107%;"><a href="http://itgip.org/es-journal/"><span style="color: gray;">Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України</span></a></span><span style="line-height: 107%;">.</span></span></li> </ul> uk-UA <p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;">Збірник <strong>«Екологічна безпека та природокористування»</strong> працює <span style="color: #000000; font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: 400; letter-spacing: normal; line-height: 107%; orphans: 2; text-align: left; text-decoration: none; text-indent: 0px; text-transform: none; -webkit-text-stroke-width: 0px; white-space: normal; word-spacing: 0px;"><span style="color: #000000; font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: 400; letter-spacing: normal; orphans: 2; text-align: left; text-decoration: none; text-indent: 0px; text-transform: none; -webkit-text-stroke-width: 0px; white-space: normal; word-spacing: 0px;">у рамках міжнародної ліцензії <strong><a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk">Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0)</a></strong></span></span>.</span></p><p style="margin: 10px; text-align: justify;"><span style="line-height: 107%; font-family: verdana,geneva; font-size: 10pt;">Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.</span></p> e.voloshki@gmail.com (Волошкіна Олена Семенівна (Voloshkina Olena Semenivna)) berchun93@gmail.com (Site administrator) чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Зниження рівня акустичного забруднення, що генерується автотранспортом https://es-journal.in.ua/article/view/321297 <p>Сучасний темп забудови та рівень розвитку технологій призводять до суттєвого збільшення рівня акустичного забруднення в урбанізованому середовищі. Зазвичай, зусилля щодо мінімізації негативних наслідків впливу шуму на людину обмежуються формальними акустичними рішеннями на етапі проєктування, але ще частіше – впровадженням будівельно-акустичних рішень, на етапі вже реалізованого об’єкта. В погоні за бажанням задовільнити покупця і отримати фінансову вигоду українські забудовники нехтують проєктними рішеннями та рекомендаціями з питань захисту від шуму та вібрацій і, як результат, створюють проблеми не тільки своїм клієнтам, а і загалом негативно впливають на навколишнє середовище. Причинами такого негативного впливу виступають: відсутність акустичних рішень, направлених на зниження шуму та вібрації від інженерного обладнання, його некоректне розміщення, некоректне розміщення житлових будівель по відношенню до вже існуючих стаціонарних джерел шуму (автомобільні дороги, залізниці, аеропорти, наявні промислово-виробничі зони). Також, до причин негативного впливу шуму на довкілля можна віднести відсутність глобальної стратегії з оцінки, прогнозування та розробки методів боротьби з акустичним забрудненням. Дана стратегія дозволить оцінювати загальний рівень шумового забруднення в містах, наявність та кількість «тихих зон» (території з відсутніми перевищеннями допустимих рівнів шуму), створювати шумові карти. Метою даної роботи є приклад акустичного підходу, коли на етапі реконструкції автошляху М 01, на ділянці Київ-Чернігів, визначалась необхідність застосування акустичних рішень зі зменшення шумового навантаження на територію житлових будинків, які розташовані в безпосередній близькості до дороги. Результатом роботи є оцінка наявності перевищень допустимих рівнів шуму і розробка конструктивних рішень щодо мінімізації акустичного забруднення. У якості конструктивних рішень було обрано використання акустичних екранів. У якості інструмента для оцінки перевищень допустимих рівнів шуму на прибудинковій території були проведені натурні акустичні вимірювання. Побудова розрахункової моделі була обрана в якості методу для прогнозування зниження рівнів шуму. Практична цінність даної роботи полягає в попередній оцінці імовірного акустичного забруднення на стадії проєктування.</p> А.В. Максименко, І.В. Клімова Авторське право (c) 2024 А.В. Максименко, І.В. Клімова http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321297 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Вдосконалення комбінованих технологій підземного блокового вилуговування металів із позабалансових і некондиційних руд https://es-journal.in.ua/article/view/321255 <p>Об'єктом дослідження є технології та технічні засоби для комбінованого вилуговування металів із позабалансових і некондиційних міцних руд в установках, змонтованих у гірничих виробках блоків підземного вилуговування (ПБВ) із попереднім їх дробленням вибуховими речовинами (ВР). Одним із найпроблемніших місць є складність досягнення заданої якості дроблення, а також необхідної висоти магазинування руди в камері для подальшого вилуговування металів та коефіцієнта розпушення з урахуванням керування енергією вибухового руйнування скальних руд. У ході дослідження використовувалися: дані літературних джерел та патентної документації у галузі технологій та технічних засобів для ПБВ металів із руд в енергопорушених масивах, обґрунтування технологічних параметрів експлуатаційних блоків; лабораторні та виробничі експерименти; фізичне моделювання вилучення металу із руд від середнього лінійного розміру шматка підірваної руди. Виконано аналітичні дослідження, порівняльний аналіз теоретичних та практичних результатів за стандартними та новими методиками за участю авторів. Встановлено, що найінтенсивніше інфільтраційне вилуговування відбувається при класі крупності рудних шматків –100+0 мм. Для Мічуринського родовища, Україна при вилуговуванні рекомендується вихід такої фракції в руді, що відбивається, близько 90%. Менш інтенсивно і триваліше витягують метали з фракцій –200+100 мм. Доведено, що основне місце при ПБВ повинна займати вибухова підготовка руди, що забезпечує ефективне вилучення металу із замагазинованих руд при коефіцієнті розпушення 1,15 &gt; Кр &lt; 1,20, який регулюється обсягом руди, що випускається з блоку (до 30%), і параметрами камер (довжина, ширина та висота). Встановлено вилучення металу ξ, %, яке істотно залежить від середнього лінійного розміру шматка підірваної руди dср із високим ступенем достовірності (R<sup>2</sup> = 0,97). За рахунок залучення у виробництво некондиційних та позабалансових руд сировинна база видобутку металів на діючих шахтах і тих, що знову будуються, може бути збільшена в 1,4–1,6 раза. Результати досліджень можуть бути використані під час підземної розробки рудних родовищ позабалансових та некондиційних руд складної структури.</p> В.І. Ляшенко, Т.В. Дудар, В.П. Стусь, В.А. Шаповалов Авторське право (c) 2024 В.І. Ляшенко, Т.В. Дудар, В.П. Стусь, В.А. Шаповалов http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321255 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Порівняльний аналіз нормативів якості атмосферного повітря і поверхневих вод в Україні та ЄС https://es-journal.in.ua/article/view/321271 <p>Подано порівняльний аналіз нормативів якості довкілля, що охоплює оцінку та порівняння стандартів і вимог, які встановлені для захисту навколишнього середовища в Україні та країнах ЄС. Він охоплює різні об’єкти довкілля, такі як повітря і вода.<br>Мета дослідження полягала у визначенні ключових показників якості довкілля та порівнянні стандартів якості атмосферного повітря і вод, які діють в країнах ЄС та Україні.<br>Матеріали та методи дослідження. Предметом дослідження було обрано нормативи якості атмосферного повітря і вод, які діють в країнах ЄС та Україні. Матеріалами дослідження є нормативно-правові законодавчі документи України та ЄС. Методами дослідження були порівняльний аналіз гранично допустимих концентрацій хімічних речовин, системний аналіз та метод аналогій.<br>Результати дослідження. З'ясовано, що для визначення якості атмосферного повітря показники гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в Україні, у більшості випадків, є більш жорсткими, проте, наприклад, для озону норматив якості у ЄС є суворішим. Разом з тим, основним індексом якості атмосферного повітря в країнах ЄМ є інтегрований показник – індекс якості атмосферного повітря.<br>Порівняльний аналіз нормативів якості поверхневих вод, які запроваджено в Україні, країнах ЄС, а також США (на прикладі штату Огайо), дозволив визначити, що за багатьма компонентами якості нормативи ЄС та США є більш жорсткими, особливо за такими показниками, як: ХСК, БСК, хлориди, сульфати, фосфати, нітрати, нітрити, амоній, хром, меркурій, нафтопродукти. Проте, за такими показниками, як мінералізація і купрум, нормативи якості в Україні є суворішими. До таких інтегрованих показників якості, як рН, жорсткість, існують майже однакові вимоги.</p> О.П. Мітрясова, А.Д. Мац, В.А. Чвир, В.М. Смирнов Авторське право (c) 2024 О.П. Мітрясова, А.Д. Мац, В.А. Чвир, В.М. Смирнов http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321271 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Визначення кліматичних ризиків в будівельній галузі на фоні воєнних дій https://es-journal.in.ua/article/view/321293 <p>Післявоєнна відбудова України потребує впровадження низьковуглецевих технологій в будівельному секторі та адаптаційних заходів до змін клімату з врахуванням викидів парникових газів, що спричинено воєнними діями в Україні. В даному дослідженні на підставі існуючих вітчизняних та світових нормативних документів щодо визначення кліматичних ризиків представлено ланцюжки впливу на кліматичний ризик в рамках оцінювання кліматичних факторів, що впливають на розрахункові дані енергоспоживання будівлі на стадії проєкту в зимовий та літній періоди. Попередні розрахунки динаміки змін споживання енергії на опалення в зимовий період для м. Києва засвідчили зниження споживання енергії за два зимові місяці майже на 16%, починаючи з 1942 року, для звичайного панельного будинку з площею стін 200 м<sup>2</sup>. Тоді як енерговитрати на охолодження в спекотний період протягом останнього десятиліття поступово зростають. Прогнозна динаміка середньомісячної температури за звичайним та за вологим термометром у липні в 2050 році становить відповідно – 26,371⁰С і 28,918⁰С. Моделювання динаміки підвищення температурних показників для м. Києва здійснювалося на підставі кліматичних баз даних: ECA&amp;, Copernicus та Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського, а також оціночних звітів щодо глобальних кліматичних змін. В категорію проміжних впливів було включено вплив воєнних дій на міське середовище і населення, таких як: збільшення теплового куполу над урбанізованою територією, зростання теплового індексу для здоров’я населення, збільшення забруднення атмосферного повітря. Можливі адаптаційні заходи мають прийматися в залежності від конкретного проєкту відбудови протягом життєвого циклу об’єкта з врахуванням інноваційних низьковуглецевих технологій, в тому числі виробництва будівельних матеріалів. Дані дослідження можуть бути перспективними в подальшому для пошуку шляхів компенсації щодо пом’якшення кліматичної шкоди, завданої воєнними діями Росії, та нейтралізації цього впливу у сучасних будівлях та спорудах.</p> А.В. Гончаренко Авторське право (c) 2024 А.В. Гончаренко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321293 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Вплив робочих параметрів на продуктивність та ефективність зворотноосмотичних мембран: моделювання за допомогою моделі «розчин-дифузія» https://es-journal.in.ua/article/view/321294 <p>Ця робота присвячена дослідженню впливу основних робочих параметрів (тиску, концентрації, температури) на продуктивність зворотноосмотичних мембран і використанню транспортної моделі «розчин-дифузія» для прогнозування їх ефективності. У дослідженні наведено класифікацію моделей транспорту зворотного осмосу для опису потоків розчинених речовин і розчинників через мембрану. Найпоширенішою моделлю для опису переносу водних розбавлених розчинів і солей у щільних непористих полімерах є модель на основі механізму «розчин-дифузія». Ця модель дозволяє спрогнозувати ефективність затримання розчинених речовин залежно від прикладеного зовнішнього та осмотичного тиску через мембрану, а транспорт солей визначається градієнтом концентрації між вихідним розчином і пермеатом. Наведено схему процесу зворотного осмосу, яка включає: профіль тиску, хімічного потенціалу та активності розчинника на межі розділу розчин–мембрана в моделі «розчин-дифузія»; поведінку розчинника в мембрані під тиском; поділ системи на фізико-хімічні властивості розчинника та розчиненої речовини всередині мембрани. Показано, що вплив на проникність і затримання розчинених речовин є результатом взаємодії кількох факторів, зокрема температури подачі/експлуатації, яка впливає на пористість мембрани, концентрації вихідного розбавленого водного розчину, а також трансмембранного тиску, що сприяє ущільненню мембрани. Встановлено, що збільшення робочого тиску призводить до зростання рушійної сили, що підвищує потік води та ефективність затримання розчинених речовин. Досліджено, що підвищення трансмембранного тиску від 100 до 500 кПа збільшує затримання солі з 82% до 94%, а ступінь затримки солі зменшується зі збільшенням температури розчину з 25 до 45 °C. Виявлено, що зі збільшенням концентрації солі з 1% до 8% ступінь затримки солі зменшується з 99.5% до 97.8%. Показано, що оптимальний потік проникнення спостерігається при температурі 35 °C, особливо через 70 хвилин після початку роботи, а з часом потік проникнення зменшується.</p> К.В. Шумбар, А.І. Щербак, М.В. Кравченко, Л.О. Василенко, Ю.О. Березницька Авторське право (c) 2024 К.В. Шумбар, А.І. Щербак, М.В. Кравченко, Л.О. Василенко, Ю.О. Березницька http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321294 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Automated control systems microclimate facilities, monitoring and audit within oil fields influence https://es-journal.in.ua/article/view/321295 <p>Для досягнення основної мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання: обґрунтувати науковий підхід, що вирішує проблему вдосконалення процедур моніторингу нафтопромислових об'єктів; запропонувати методологію дослідження мікроклімату.<br>Дана стаття присвячена аналізу попередніх досліджень, проведених в межах впливу нафтових родовищ в Західній Україні.<br>Міжнародний досвід і аналіз попередніх досліджень довели перевагу алгоритму екологічних досліджень за допомогою моніторингу та прогнозування параметрів мікроклімату під час виконання технологічних операцій, спрямованих на поліпшення екологічної безпеки навколишнього середовища в межах впливу нафтових родовищ.<br>Основне дослідження було зроблено автором особисто за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.<br>Було проаналізовано: 1) короткий опис кліматичної зони в межах розміщення нафтових родовищ; 2) методи попередніх досліджень, що оцінюють мікрокліматичні параметри.</p> К.О. Радловська Авторське право (c) 2024 К.О. Радловська http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321295 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Modeling of fine dust distribution in atmospheric air within residential buildings https://es-journal.in.ua/article/view/321296 <p>Сталий розвиток країни включає баланс між економічним зростанням, соціальним добробутом та екологічною безпекою. Це означає управління всіма аспектами життя, щоб забезпечити добробут людей і не завдати шкоди навколишньому середовищу. Це важливо для того, щоб майбутні покоління могли жити в безпеці. Особливо важливою є якість атмосферного повітря, оскільки вона безпосередньо впливає на здоров’я людей. Цементна промисловість займає одне з перших позицій стосовно масштабів викидів шкідливих речовин, включаючи вуглекислий газ (CO₂). За своєю структурою, викиди пилу з цементних заводів розглядаються, в основному, як аеродисперсні системи. У цих системах дисперсна фаза складається з твердих частинок (пилу) або дрібних крапель, тоді як дисперсна фаза являє собою газоповітряну суміш. Ця газоповітряна суміш може містити різноманітні забруднюючі компоненти, як органічного, так і неорганічного походження. Прогнозування та регулювання якості повітря в районах, прилеглих до цементних заводів, може бути досягнуто шляхом моделювання поширення цементного пилу. Дане моделювання дозволяє визначити концентрацію пилу в повітрі на різних відстанях від джерела викидів і допомагає розробити ефективні заходи щодо зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище.<br>Цементний пил є одним з пріоритетних забруднювачів, який необхідно враховувати при організації моніторингу якості повітря. Ефективний атмосферний моніторинг пилового забруднення повітряного середовища дозволяє отримати актуальні дані про концентрацію пилу, аналізувати тенденції зміни та оцінювати вплив на здоров'я людей і навколишнє середовище.<br>Зменшення техногенного впливу аеродисперсних систем, що утворюються в результаті виробництва цементу, є важливим завданням для забезпечення екологічної безпеки довкілля.<br>Нами проведений детальний аналіз літературних даних даної проблеми і розроблена математична модель прогнозування розповсюдження цементного пилу в житлових забудовах. Запропоновано удосконалення пиловловлюючого обладнання при виробництві цементу, що дозволяє зменшити на 10-15% викиди цементного пилу в атмосферу.</p> І.М. Петрушка, Н.В. Лацик, К.І. Петрушка Авторське право (c) 2024 І.М. Петрушка, Н.В. Лацик, К.І. Петрушка http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321296 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Удосконалена онтологічна модель бази знань експертної системи підтримки прийняття рішень в галузі цифрового опрацювання та комп’ютерної симуляції циклічних сигналів https://es-journal.in.ua/article/view/321298 <p>Робота присвячена удосконаленню концептуальної та формально-логічної моделі онтології предметної області «Моделювання та опрацювання циклічних сигналів». А саме, в роботі розроблено формально-логічну модель підонтології завдань, формально-логічну модель підонтології методів розв’язання завдань в галузі моделювання та опрацювання циклічних сигналів, формально-логічну модель підонтології програмно-апаратних засобів та формально-логічну модель підонтології результатів застосування математичних моделей, методів та засобів опрацювання та комп’ютерної симуляції циклічних сигналів. Удосконалена модель онтології та реалізований її прототип є основою бази знань онтоорієнтованої експертної системи підтримки прийняття рішень при вирішенні завдань обґрунтованого вибору математичних моделей та методів оцінювання характеристик, спектрального аналізу та комп’ютерної симуляції циклічних сигналів в рамках теорії циклічних функціональних відношень. Наведено приклади фрагментів онтології, розробленої в середовищі Protégé. Засобами автоматизованого формально-логічного розмірковування Protégé підтверджено несуперечність розробленої онтології. Обґрунтовано доцільність інтеграції на основі API розробленої комп’ютерної онтології із великою лінгвістичною моделлю, а саме, із ChatGPT.</p> С.А. Лупенко, О.В. Воляник Авторське право (c) 2024 С.А. Лупенко, О.В. Воляник http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321298 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Система автоматизованого програмного управління антенною системою супутникового радіомоніторингу https://es-journal.in.ua/article/view/321299 <p>Роботу присвячено розв’язанню науково-практичного завдання, що полягає в розробці методів, технологій та засобів створення інформаційної системи керування антенною системою. На сучасному етапі розвитку ведення радіомоніторингу системи супутникового зв’язку набули широкого використання та стали невід’ємною частиною інфраструктури телекомунікацій більшості країн. Не тільки розвинуті країни з різноманітними мережами телекомунікацій, але все частіше і країни, що розвиваються, успішно впроваджують супутникові системи зв’язку.<br>Незважаючи на високий рівень автоматизації радіотехнічних комплексів, в антенних системах, які застосовуються в наш час, продовжують використовуватись методи управління, що ґрунтуються на ручному налаштуванні, наведенні на джерело випромінювань і діагностиці обладнання, яке входить в антенну систему. Але на сьогодні дані методи управління не мають достатнього рівня ефективності і не можуть забезпечити високу точність наведення. Через це постало питання про впровадження нового методу управління, який буде забезпечувати потрібну ефективність в роботі з антенними системами моніторингу мереж супутникового зв’язку.<br>Метою роботи є створення системи програмного управління антенною системою станції радіомоніторингу мереж супутникового зв’язку, яка забезпечить наведення діаграми спрямованості антенної системи з високою точністю на супутники, для отримання корисної інформації.<br>Ці системи базуються на методах автоматизованого управління, обробки та візуального аналізу, що дозволяє суттєво підвищити швидкість і точність радіомоніторингу при апріорно невизначеному стані об’єкта радіомоніторингу.</p> В.О. Єгоров Авторське право (c) 2024 В.О. Єгоров http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321299 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Трансформація хвильового поля проникною вертикальною стінкою https://es-journal.in.ua/article/view/321302 <p>Проведено лабораторні експериментальні дослідження з метою вивчення взаємодії гравітаційних хвиль з моделями проникних вертикальних стінок, які утворені палями кругового поперечного перерізу. Досліди проводилися у хвильовому каналі, де генерувалися хвилі різної висоти, періоду та довжини хвилі. Були виконані візуальні дослідження із застосуванням відео- і фотоапаратури та інструментальні дослідження з використанням п’єзорезистивних датчиків висоти хвиль та датчиків пульсацій хвильового тиску. Використання групи датчиків дозволило визначити просторово-часові характеристики хвильового поля та особливості трансформації хвиль під час їх взаємодії з суцільними та проникними вертикальними стінками. Статистичні методи обробки і аналізу експериментальних даних дали можливість отримати інтегральні та спектральні характеристики хвильового руху як перед вертикальною стінкою, так і позаду неї. Установлено, що висоти хвиль перед проникною вертикальною стінкою та висоти відбитих хвиль збільшуються зі зменшенням проникності стінки і довжини хвиль та збільшенням частоти хвильового поля. Визначено, що спектральні густини потужності пульсацій хвильового тиску мають найбільші значення безпосередньо перед фронтальною частиною вертикальної стінки і зі збільшенням проникності стінки ці рівні зменшуються. Особливо значне збільшення рівнів пульсацій тиску спостерігалося в області високих частот, що обумовлено дією високочастотних дрібномасштабних джерел тиску, якими є дрібномасштабні складові хвильового руху, що генеруються під час взаємодії прийдешньої хвилі з вертикальною стінкою. Результати досліджень показали, що проникна вертикальна стінка з палями кругового поперечного перетину є достатньо ефективною захисною спорудою, що суттєво зменшує проникнення штормових хвиль у захищену акваторію, особливо в умовах незначної проникності, також ця конструкція дозволяє поліпшити екологічні умови та значно зекономити матеріальні ресурси під час будівництва берегозахисної споруди.</p> В.А. Воскобійник, О.А. Воскобойник, А.Г. Харченко, А.В. Воскобійник Авторське право (c) 2024 В.А. Воскобійник, О.А. Воскобойник, А.Г. Харченко, А.В. Воскобійник http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321302 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Моделі зрілості кібербезпеки для оцінювання кібербезпеки у критичній інфраструктурі https://es-journal.in.ua/article/view/321303 <p>Робота містить перелік існуючих моделей зрілості (зрілості кібербезпеки) та аналіз застосування цих моделей для оцінювання кібербезпеки, рівня, зрілості кібербезпеки, зрілості систем і процесів забезпечення кібербезпеки у секторах критичної інфраструктури, в національній системі кібербезпеки, розробки індикаторів та індексів стану безпеки (мережевої, інформаційної безпеки, кібербезпеки).<br>У роботі обґрунтована та запропонована ієрархія моделей оцінювання зрілості кібербезпеки в національній екосистемі кібербезпеки (національній системі кібербезпеки, критичній інфраструктурі, зокрема, паливно-енергетичному секторі). Основною метою дослідження є активізація впровадження існуючих моделей оцінювання за допомогою різнорівневих моделей оцінювання кібербезпеки (зрілості кібербезпеки), накопичення статистичних даних щодо кіберінцидентів, кібератак, заходів протидії для подальшого використання цих даних у прогностичному аналізі та моделюванні.<br>Завдання дослідження полягають у аналізі, порівняльному аналізі існуючих моделей оцінювання зрілості кібербезпеки, формулюванні моделей оцінювання з використанням показників кібербезпеки та зрілості кібербезпеки, визначених існуючими нормативними документами, а також в побудові ієрархії моделей оцінювання кібербезпеки у національній системі кібербезпеки, критичній інфраструктурі, паливно-енергетичному секторі, розробці методологічних основ оцінювання за допомогою індексів кібербезпеки. Розроблено проєкт методики оцінювання кібербезпеки електричних мереж, придатний для використання у критичній інфраструктурі.</p> М.М. Худинцев, І.Л. Палажченко Авторське право (c) 2024 М.М. Худинцев, І.Л. Палажченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321303 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Інформаційні системи дешифрування зображень з використанням аерокосмічних технологій https://es-journal.in.ua/article/view/321305 <p>Роботу присвячено розв’язанню науково-практичного завдання, що полягає в розробці методів, технологій та засобів створення інформаційної системи дешифрування зображень з використанням аерокосмічних технологій. Сучасні аерокосмічні технології є інструментом для отримання високоточних даних про стан навколишнього середовища, природно-технічних комплексів та об'єктів інфраструктури. Крім цього, дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) дозволяє оперативно отримувати зображення поверхні досліджуваної території на різних просторових і спектральних рівнях, що сприяє більш детальному аналізу екологічних процесів, моніторингу територій, оцінці наслідків антропогенної діяльності та збройних конфліктів. В умовах стрімкого розвитку космічних технологій актуальним є застосування інформаційних систем для дешифрування супутникових та аерофотознімків.<br>Метою роботи є здійснення дешифрування зображення для отримання офіційного об’єкта достовірних документальних даних про місцевість та розташовані на ній об’єкти. Це включає ідентифікацію, аналіз та інтерпретацію отриманих зображень для оперативного внесення змін на територіях, оцінки стану об’єктів інфраструктури, природних та техногенних систем. Отримані дані сприяють ефективному моніторингу та прийняттю рішень у сферах екологічного управління, охорони довкілля, а також у ситуаціях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки.<br>Ці системи базуються на методах автоматичного розпізнавання та візуального аналізу, що дозволяє суттєво підвищити швидкість і точність ідентифікації об'єктів, змін у довкіллі та прогнозування ризиків. Використання даних із супутників високої роздільної здатності, таких як Maxar, Космосфера та інші, відкриває можливості для детального аналізу техногенних впливів, визначення зон екологічних загроз, відстеження стану лісових масивів, водних ресурсів та інших ключових компонентів екосистеми.</p> В.М. Марущак, Т.В. Волинець Авторське право (c) 2024 В.М. Марущак, Т.В. Волинець http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321305 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Геоінформаційні технології дослідження екосистем острова Хортиця в умовах війни https://es-journal.in.ua/article/view/321306 <p>Роботу присвячено вирішенню науково-практичного завдання дослідження впливу війни на природоохоронні території на прикладі острова Хортиця, який входить до складу Національного заповідника «Хортиця». У дослідженні використовувалися дані мультиспектральної зйомки із супутника «LANDSAT 5» (сканер MSI). Показано, що внаслідок знищення Каховського водосховища відбувається зниження рівня води в річці Дніпро, що впливає на водні об’єкти острова Хортиця (озера і протоки). Встановлено наявність критичного впливу на стан біорізноманіття острова внаслідок зменшення площі водного дзеркала в деяких озерах острова або зникнення озер загалом. Визначено ключові критичні для екології екосистеми острова наслідки, такі як зниження рівня води, зміни в течії річки, зменшення кисневого потенціалу гідроекосистеми. Зроблено висновки про необхідність здійснення детального моніторингу, реалізації програм відновлення та покращення якості води.</p> В.М. Триснюк, Л.А. Горошкова, В.О. Охарєв, В.О. Шумейко Авторське право (c) 2024 В.М. Триснюк, Л.А. Горошкова, В.О. Охарєв, В.О. Шумейко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321306 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200 Деякі аспекти створення системи забезпечення та контролю якості океанографічних даних https://es-journal.in.ua/article/view/321307 <p>Стаття присвячена деяким аспектам створення системи забезпечення та контролю якості океанографічних даних, а саме обґрунтуванню методів контролю якості даних температури та солоності у дослідженнях морського середовища. Точні та надійні вимірювання цих параметрів є критичними для моделювання океанографічних процесів, моніторингу кліматичних змін і збереження морських екосистем. У роботі розглянуто основні методи збору даних, включаючи натурні вимірювання, дистанційне зондування та лабораторний аналіз, із детальним описом обладнання, такого як CTD-прилади, поплавки ARGO та автономні підводні апарати. Описано рекомендації з калібрування, стандартизації та обробки даних, а також використання сучасного програмного забезпечення для забезпечення якості даних. Стаття демонструє значення контрольованих даних для різних дослідницьких завдань, таких як моделювання клімату, аналіз морських течій і управління морськими ресурсами. Підкреслюється важливість комплексного підходу до забезпечення точності даних для подальшого розвитку науки та ефективного екологічного управління.</p> А.Ю. Гордєєв, С.Г. Федосеєнков, О.І. Шундель, О.О. Щипцов, С.І. Невєрова Авторське право (c) 2024 А.Ю. Гордєєв, С.Г. Федосеєнков, О.І. Шундель, О.О. Щипцов, С.І. Невєрова http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://es-journal.in.ua/article/view/321307 вт, 21 січ 2025 00:00:00 +0200