Екологічна безпека та природокористування

Гігієнічна характеристика способів дугового зварювання та зварювальних матеріалів

2025-05-01T17:06:42+03:00

Мета даної роботи − оцінити гігієнічні характеристики різних способів дугового зварювання та зварювальних матеріалів і виявити основні чинники, які впливають на ступінь ризику небезпечного впливу зварювального аерозолю на організм зварників. В основу методики оцінки було покладено дослідження рівнів виділення зварювального аерозолю та його хімічного складу в залежності від вмісту у зварювальних матеріалах компонентів, які інтенсифікують процес утворення аерозолів, режимів зварювання та специфічних властивостей самих способів зварювання. Проведене дослідження надало можливість визначити зварювальні матеріали, використання яких супроводжується найвищими рівнями виділення зварювальних аерозолів під час ручного дугового зварювання покритими електродами, при зварюванні під флюсом та механізованому зварюванні. Отримані результати дають можливість обирати більш безпечні в гігієнічному відношенні зварювальні матеріали для вищезазначених способів зварювання. Також на підставі отриманих результатів дослідження з'являється можливість формувати обґрунтовані рекомендації щодо вибору заходів та засобів захисту зварників і допоміжного персоналу від шкідливих факторів, що супроводжують зварювальні процеси. Новизна дослідження полягає у вперше здійсненому комплексному аналізі гігієнічних характеристик способів дугового зварювання та зварювальних матеріалів. Перспективи подальших досліджень передбачають розробку інноваційних засобів колективного та індивідуального захисту, а також вивчення довгострокового впливу шкідливих факторів на організм працівників. Основним обмеженням є локальний характер проведених експериментів, що потребує розширення масштабів дослідження для підтвердження кореляції отриманих результатів для інших зварювальних матеріалів як вітчизняного, так й зарубіжного виробництва.

Стратегії диверсифікації ризиків енергозабезпечення багатоповерхових житлових будівель в умовах війни

2025-05-01T12:00:53+03:00

Цілеспрямовані масштабні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури України призвели до масових відключень та збільшили ризики збоїв у постачанні електроенергії. Оцінка загальної суми збитків об’єктів, що забезпечують виробництво, передачу та розподіл електроенергії, наближається до $8 млрд. Особливо вразливими стали житлові багатоповерхівки міст, де тривале відключення електроенергії має катастрофічні наслідки. Енергозабезпечення багатоповерхових житлових будівель в умовах війни досягається шляхом поєднання різних стратегій диверсифікації ризиків, що враховують періодичні відключення централізованого електропостачання, можливість використання альтернативних джерел та встановлення систем накопичення енергії. Використання відновлюваних джерел енергії для локальної генерації забезпечує енергопостачання під час відключень та знижує залежність від централізованої енергосистеми, проте специфічні технічні вимоги та параметри функціонування теплових насосів, вітряків та сонячних панелей значно обмежують їх використання в умовах щільної міської забудови. Встановлення сонячних фотоелектричних панелей у багатоповерхових міських будинках не вирішує повністю проблему енергозабезпечення взимку, коли їх ефективність може знижуватися до 10%, однак під час літніх знеструмлень сонячна енергія може забезпечити певні енергетичні потреби мешканців житлових комплексів. Для стабілізації енергосистеми в екстремальних умовах війни доцільно локально застосовувати маневрену газову генерацію шляхом впровадження технологій балансування з великим діапазоном регулювання різних навантажень і використовувати пікери для аварійних ситуацій. Однією з ключових технічних вимог до генеруючих одиниць є їхня здатність щонайменше 4 рази протягом доби забезпечувати пуск/зупинку та виходити на максимальну потужність за 15 хвилин від моменту включення. Інтеграція централізованого електропостачання, відновлюваних джерел енергії, пікерів та балансерів можлива за умов використання систем накопичення енергії, що забезпечують стабільність і надійність постачання та дозволяють ефективно управляти енергоресурсами. Застосування технологій керування попитом з інтелектуальним управлінням дозволяє оптимально використовувати доступну енергію, уникати пікових навантажень, зменшувати витрати на електроенергію, а також підвищувати енергонезалежність та надійність енергопостачання багатоквартирних житлових будівель. Децентралізація формується на рівні генерації з посиленням балансувального сегменту для забезпечення маневреності української енергосистеми, тобто підвищення спроможності виробляти стільки електрики, скільки потрібно споживачам в певний момент.

Гідрологічні особливості та характеристика водогосподарської діяльності у пониззі річки Синюха

2025-05-01T14:41:25+03:00

Питання збереження та охорони водних ресурсів завжди є актуальним на території України. Особливо катастрофічна ситуація склалась у нижньому Побужжі, де основним джерелом водопостачання є річка Південний Буг та її притоки. Найпотужнішою притокою Південного Бугу, яка суттєво впливає на стік головної річки у пониззі, є річка Синюха. Однак, як і більшість річок степової зони, р. Синюха потерпає від постійного впливу не тільки антропогенної діяльності, а й кліматичних змін. Характерною особливістю річки є її значне використання в різних сферах: у господарсько-питному та промисловому водопостачанні, зрошенні, рекреації. Геологічні та ландшафтні особливості басейну забезпечують значну цілорічну водонаповненість і стабільний сезонний гідрохімічний стан. Водність річки формується під впливом комплексу фізико-географічних факторів і залежить від кліматичних та гідрогеографічних процесів. В умовах кліматичної нестабільності останніх років, на фоні підвищення температури середовища і потужної агрогенної трансформації водозбору, відбулось значне, більш ніж двократне зменшення витрат води, що спричинило низку негативних реакцій річкової гідросистеми та пов’язаних із нею природних об’єктів. На теперішній час водність знаходиться в тривалій маловодній фазі, яка розпочалася з 2007 року та триває вже 17-й рік. Сучасна маловодна фаза, яка спостерігається у пониззі річки, є більш стійкою та глибшою за попередні, що може бути пов’язано зі змінами клімату. На фоні дії потужних природно-кліматичних факторів антропогенний вплив на стан річки та її гідрологічний режим має другорядне значення, що є рідкісним явищем для степових річок. Сучасний рівень використання річкового стоку не порушує екологічний стан річки Синюха. До наявного часу річка Синюха зберігає свої екосистемні функції – слугує ландшафтним і біотопічним резерватом для місцевої біоти. Крім того, річка виступає важливим джерелом питного водопостачання для населення і ключовим засобом поповнення та регуляції стану підземних вод. Результати дослідження можуть бути використані при розробці протипаводкових та водоохоронних заходів, стратегії управління водними ресурсами у нижньому Побужжі.

Оцінювання екологічного стану водних екосистем басейну Західного Бугу

2025-05-01T15:17:20+03:00

У сучасних умовах розвитку економіки України є необхідними дослідження у сфері аналізу й прогнозування якості поверхневих вод та їх оцінки з екологічної точки зору. Якісний стан поверхневих вод та його оцінку потрібно враховувати при водопостачанні, меліорації, у комунальному, сільському та рибному господарстві, виробництві промислової продукції, рекреації, санаторно-курортному розвитку тощо. Екологічна оцінка стану природних водних об’єктів дозволить вчасно вживати заходів щодо попередження їх забруднення.
Метою дослідження є оцінювання екологічного стану поверхневих водних об’єктів басейну Західного Бугу на території Червоноградської територіальної громади.
Для оцінювання ступеня перевищення ГДК показників якості водних об’єктів поверхневих вод Червоноградської ОТГ у 2018-2022 роках порівняно значення середньорічних концентрацій забруднювальних речовин з їх ГДК. Розраховано індекс забрудненості води, що дозволило виконати порівняння якості води різних водних об'єктів між собою незалежно від наявності різних забруднювальних речовин та виявити тенденцію змін в якості води в часі.
За окремими показниками якості поверхневих вод (вмістом амонію сольового, нітритів, розчиненого кисню, показником БСК₅) води річок Західний Буг та Рата в 2018-2022 роках не відповідають нормам. Більшість розглянутих показників впродовж 2018-2022 років у контрольному створі річки Західний Буг мають загальну тенденцію до зростання, що свідчить про нестабільність екологічної ситуації басейну. Для річки Рата така тенденція не настільки яскраво виражена.
В річці Західний Буг стан води в 2018-2019 роках оцінюється ІІІ класом якості і вода оцінюється як помірно забруднена, але в 2020 році фіксується різке погіршення якості води на IV клас – забруднена вода. До 2021 року фіксується незначне зменшення індексу забрудненості води, але залишається все на тому ж IV класі якості води, як і в 2022 році. В річці Рата в 2018-2019 роках якість води оцінюється ІІ класом якості, вода чиста, але в 2020-2022 роках індекс забрудненості води зростає до ІІІ класу якості, вода помірно забруднена. Отримані результати вказують на необхідність застосування природоохоронних заходів для збереження та покращення екологічного стану річкової мережі.

Експрес-метод моніторингу екологічної безпеки муніципальних систем водовідведення України під час військових дій

2025-05-01T15:54:35+03:00

Стаття присвячена дослідженню екологічної безпеки систем водовідведення в Україні, яка характеризується критичним станом через глобальні екологічні зміни, старіння інфраструктури та військову агресію. Проаналізовано національне та міжнародне законодавство, зокрема Женевські конвенції, що регламентують захист об'єктів водовідведення. Виявлено, що воєнні дії призвели до масштабних руйнувань інфраструктури, забруднення водних ресурсів та гуманітарної кризи.
Запропонована категоризація систем ВВ за впливом воєнних дій, що дозволяє адаптувати заходи реагування до специфічних умов кожного регіону, від експрес-моніторингу та попередження у відносно безпечних зонах до відновлення руйнувань та попереднього прогнозування в зонах активних бойових дій. Розроблено метод експрес-моніторингу екологічної безпеки систем водовідведення, що базується на обмеженому переліку ключових індикаторів, забезпечує оперативність та достовірність. Кожен індикатор відображає критичні аспекти екологічної безпеки, від виснаження водних ресурсів та забруднення ґрунтів до енергетичної ефективності та ризиків для здоров'я населення. Кількісна оцінка індикаторів у балах, згідно з рівнем екологічної небезпеки, дозволяє систематизувати дані та виявити найбільш вразливі ділянки системи. Цей підхід забезпечує науково обґрунтовану основу для розробки ефективних заходів з мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення сталого функціонування систем водовідведення в умовах надзвичайних ситуацій.
Проведено ретроспективний експрес-моніторинг екологічної безпеки систем водовідведення України. Визначено, що протягом десятирічного періоду збройного конфлікту в Україні спостерігається статистично значуще зростання рівня екологічного ризику в дев'яти областях, тоді як у п'яти областях показник залишається відносно стабільним. У решті регіонів зафіксовано тенденцію до зниження ризику. Однак, загальна екологічна ситуація характеризується як критична, оскільки переважна більшість регіонів демонструє показники екологічної небезпеки, що перевищують допустимі норми. Функціонування систем водовідведення в цих регіонах становить загрозу для довкілля та здоров'я населення, що потенційно може призвести до масштабної екологічної катастрофи.

Екологічні проблеми Донбасу: сільськогосподарські забруднювачі та якість підземних вод Донецької області

2025-05-01T16:33:40+03:00

Розглянуті екологічні проблеми Донбасу: затоплені шахти, просідання землі, радіація, забруднення водних ресурсів, дефіцит питної води та інше. Відбувається екоцид внаслідок Російсько-Української війни 2014-2024 років.
Розглянуто проблему впливу сільського господарства на якість природних вод Донбаського регіону. Встановлено наявність пестицидів похідних хлор-, фосфорорганічних, фторвмісних сполук та піретроїдів у всіх досліджених об'єктах навколишнього середовища: питних та мінеральних водах, поверхневих водах озер Ріпне та Сліпне, лікувальних грязях курорту м. Слов'янськ. Проведений аналіз та визначені середні значення показників якості підземних вод, відібраних у 2023-2024 роках в Донецькій області. Встановлено перевищення нормативних значень деяких показників згідно з ДСанПІН 2.2.4-171-10. Для розв'язання екологічних проблем Донбасу потрібно звільнення територій України від окупації.

Дослідження просторово-часових особливостей утворення твердих побутових відходів в регіонах України

2025-05-01T16:51:23+03:00

Стаття присвячена актуальній тематиці утворення твердих побутових відходів в регіонах України як важливої передумови формування ефективної системи управління відходами. Мета дослідження – виявити просторово-часові особливості утворення твердих побутових відходів в регіонах України (станом на 2021 р.) на основі визначених показників-індикаторів. В роботі використані методи статистичного аналізу даних щодо збирання побутових відходів, норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів та інших показників по регіонах України за різні роки періоду 2010-2023 рр. Основні результати дослідження полягають в обґрунтуванні індикаторної ролі питомого відходоутворення та визначенні просторово-часових особливостей розподілу кількісних показників утворення твердих побутових відходів. Зокрема, визначено, що існує певний зв'язок між ВВП та кількістю утворених відходів, а також площею та кількістю місць захоронення. Утворення відходів поступово збільшується: за період 2011-2021 рр. маса зібраних ТПВ збільшилася на 9,8%, а об’єм – на 5,6%. Крім того, в середньому, на 12% зросли норми надання послуг з вивезення ТПВ по обласних центрах України. Визначено, що відходи стали дещо щільнішими, про свідчить зменшення обсягів, але збільшення маси зібраних ТПВ протягом 2018-2021 рр. Питоме збирання твердих побутових відходів склало 1,244 м³/люд або 254 кг/люд за рік (або 0,696 кг/люд за добу). З урахуванням рівня охоплення населення послугами з централізованого збирання відходів фактичне утворення відходів є вищим щонайменше на 20%. В умовах військового стану кількість побутових відходів очікувано зменшилася: об’єм зібраних відходів впав на 13,7%, а маса – на 10,7% (2023 р.). Перспективним є подальший аналіз ситуації з утворення твердих побутових відходів з усередненням та інтерпретацією даних. Наукове та практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтованому аналізі даних та синтезі інформації про основні особливості генерації твердих побутових відходів в Україні.

Оцінка сучасної складової підтоплення на території Чорнобильської зони відчуження методами дистанційних технологій

2025-05-01T18:18:33+03:00

За результатами тематичного дешифрування матеріалів космічних знімань останніх років на території Прип’ятської лівобережної осушувальної системи Чорнобильської зони відчуження прогнозувалося вірогідне настання наприкінці 2022 р. багатоводної фази водності в рамках повного гідрологічного циклу. Встановлено зростання обводнення території у 2022 і 2023 рр. порівняно з попередніми роками. Ознака формування багатоводної фази підкреслюється статистичними даними щодо відносного збільшення у холодний період протягом вересня-жовтня-листопада-грудня 2022 і 2023 рр. сумарної кількості атмосферних опадів у межах усієї території лівобережної частини водозбірного басейну р. Прип’ять. З цими даними цілком узгоджується встановлена тенденція до зростання обсягів активності ⁹⁰Sr, що виносяться зі стоком з району лівобережного польдера. За розрахунковими оцінками обсягів активності ⁹⁰Sr у 2022 і 2023 рр. могло бути винесено відповідно 0,02 та 0,034 ТБк. Порівняно з 2021 р. у 2023 р. це винесення зросло у 6,4 раза, а порівняно з 2020 р. – у 34 раза. Таким чином, простежується пряма залежність між винесеними з території лівобережного польдера до р. Прип’ять обсягами активності ⁹⁰Sr зі значеннями площ відкритої водної поверхні, закартованих засобами дистанційних технологій в її межах, та значеннями сумарної кількості атмосферних опадів у холодний період року на прилеглій лівобережній частині водозбірного басейну р. Прип’ять. У зв’язку з цим обґрунтовується прогноз щодо зростання у 2024-2026 рр. обсягів активності ⁹⁰Sr, що виноситиметься зі стоком з району лівобережного польдера до р. Прип’ять.

Удосконалення методу семіотичного аналізу матеріалів для виявлення інформаційно-психологічного впливу

2025-05-01T18:37:58+03:00

Удосконалення методу семіотичного аналізу здійснюється в інтересах виявлення інформаційно-психологічного впливу на цільові аудиторії. Це пов’язано з тим, що існує невідповідність шляхом визначення домінуючих повідомлень в інформаційному просторі. Охарактеризовані основні наративи, що використовуються для виправдання збройної агресії, зокрема героїзація “СВО”, демонізація України та Заходу, а також створення образу росії як жертви міжнародної змови. Пояснено суть інтеграції текстових і візуальних елементів у пропагандистських матеріалах для формування емоційного інформаційно-психологічного впливу на молодь, яка є основною цільовою аудиторією.
Метою статті є удосконалення методу семіотичного аналізу для виявлення інформаційно-психологічного впливу шляхом врахування гіпотези на управління інформацією, що дозволить підвищити спроможності сил оборони України у протидії інформаційним загрозам на деокупованих територіях України.
Проведене дослідження дозволило окреслити основні напрями роботи в інформаційному просторі на деокупованих територіях України та розробити інформаційну технологію для ефективної протидії російській пропаганді. Під час комплексного аналізу методів інформаційно-психологічного впливу на визначені цільові аудиторії отримано зміст наративних елементів, які встановлюють її поведінку. Проаналізовано нові підходи до використання інструментів інформаційно-психологічних операцій, що дозволяє глибше зрозуміти їхню роль у маніпуляції суспільною свідомістю та забезпеченні ідеологічного впливу в довгостроковій перспективі. Результатом дослідження є опис та декомпозиція методу семіотичного аналізу для виявлення інформаційно-психологічного впливу на визначені цільові аудиторії із поетапним аналізом конкретних маніпуляцій. Це розширює теоретичне розуміння використання матеріалів як інструментів інформаційно-психологічного впливу, сприяючи глибшому аналізу пропагандистських стратегій росії у системі освіти. Тому наведене удосконалення методу семіотичного аналізу для виявлення інформаційно-психологічного впливу в умовах сучасного протистояння фейкам і дезінформації є необхідним інструментом оцінювання інформаційного простору. Впровадження удосконаленого методу семіотичного аналізу для виявлення інформаційно-психологічного впливу доцільно почати з окремих функціональних областей.

Метод відновлення пропусків у даних на основі комбінованої моделі експоненційного згладжування

2025-05-01T18:50:31+03:00

Обробка та аналіз даних часто супроводжуються проблемою пропущених значень, що може значно впливати на точність моделей прогнозування та ухвалення рішень. Однією з основних причин виникнення пропусків у даних щодо енергоспоживання є періодичне відключення систем, що безпосередньо займаються збором та передачею інформації. Такі перебої можуть спричиняти втрату частини даних, що ускладнює їх подальшу обробку та аналіз. Тому розроблено підхід до заповнення пропущених значень, заснований на експоненційному згладжуванні з адаптивними коефіцієнтами, що визначаються за числами Фібоначчі. Такий метод дозволяє ефективно враховувати як короткострокові, так і довгострокові закономірності в даних, що сприяє більш точному відновленню втрачених значень. В даній статті розглядається метод відновлення пропущених даних на основі комбінованої моделі експоненційного згладжування, застосований до погодинних даних енергоспоживання за період 2016–2018 років. Запропонований підхід використовує регресійну модель, у якій регресорами виступають значення експоненційного ковзного середнього, визначені за допомогою коефіцієнтів згладжування та розмірів ковзного вікна, що базуються на числах Фібоначчі. Такий підхід дозволяє ефективно враховувати як нову, так і старішу інформацію, адаптуючи вагові коефіцієнти для точнішого відновлення пропущених значень. Використання чисел Фібоначчі для визначення параметрів згладжування у методі експоненційного згладжування дозволяє адаптивно враховувати як короткострокові, так і довгострокові тенденції в часових рядах. Запропонована модель відновлення даних ґрунтується на комбінованому прогнозуванні з використанням шести моделей експоненційного згладжування, параметри яких відповідають певним числам Фібоначчі.

Математична модель розподілу засобів радіомоніторингу на спостереження супутникових каналів зв’язку із використанням нейронних мереж

2025-05-01T19:20:43+03:00

Роботу присвячено розв’язанню науково-практичного завдання, що полягає в розробці математичної моделі розподілу засобів радіомоніторингу на спостереження супутникових каналів зв’язку із використанням нейронних мереж. Для підвищення ефективності розподілу ресурсів пропонується застосування передових алгоритмів штучного інтелекту, зокрема глибоких нейронних мереж (Deep Neural Networks, DNN), навчання з підкріпленням (Reinforcement Learning, RL) та графічних нейронних мереж (Graph Neural Networks, GNN). Використання таких методів дозволяє суттєво підвищити адаптивність системи, точність аналізу та забезпечити оптимізацію розподілу ресурсів.
Вдосконалено математичні моделі та інноваційні методи управління засобами радіомоніторингу, що враховують змінні параметри супутникових каналів, застосовують адаптивні алгоритми розподілу ресурсів. Для визначення часових характеристик, більшість для обробки згортковою нейромережею, враховуються не лише статичні параметри вузлів, такі як потужність сигналу чи частоти, але й динамічні показники, що змінюються у часі. Для аналізу та оптимізації розподілу ресурсів у супутникових каналах зв’язку та засобів радіомоніторингу використовуємо згорткову нейронну мережу (CNN) у поєднанні з графовими нейронними мережами (GNN), наступна їх структура може бути ефективно представлена у вигляді графа. Це дозволяє отримати просторово-часові залежності та підвищити точність моделювання, а також адаптивно аналізувати змінні умови роботи супутникових каналів зв'язку та засобів радіомоніторингу, що забезпечує точність моделювання та прогнозування сигналів. Застосування нейронних мереж покращує аналіз супутникових каналів зв'язку, підвищуючи рівень інформативності та швидкість обробки даних під час радіомоніторингу.

Застосування технології збільшення роздільної здатності мігрованих сейсмічних зображень для 2Д сейсмічних зйомок за допомогою нейронної мережі

2025-05-01T19:59:20+03:00

В сучасному геологорозвідувальному процесі залучення даних сейсмічної інтерпретації давно стало повсякденною нормою. Якість польових даних та процедури міграції грає ключову роль у визначенні геологічної будови площі та розповсюдженні колекторів. У якості процесу пост-обробки матеріалів сейсмічної зйомки було розроблено і програмно реалізовано математичну модель машинного навчання на базі нейронної мережі архітектури U-net для збільшення роздільної здатності і збільшення значення сигнал/завада для 2D зображень на основі синтетичного набору тренувальних даних. Описано будову моделі, побудовано алгоритм для підготовки мігрованих сейсмічних даних у стандартному форматі SEGY для опрацювання за допомогою моделі і зворотною конвертацією у вхідний формат.

Інформаційні системи спостереження морських акваторій та прилеглих зон з використанням аерокосмічних технологій

2025-05-01T20:35:45+03:00

Роботу присвячено розв’язанню науково-практичного завдання, що полягає в розробці інформаційних систем спостереження морських акваторій та прилеглих зон з використанням дистанційно пілотованих літальних апаратів. Метою дослідження є підвищення рівня інформаційної системи моніторингу стану морських акваторій та прибережних зон шляхом удосконалення технологічного процесу та бортового устаткування дистанційно пілотованих літальних апаратів. Основні дослідження свідчать, що понад 60% забруднюючих речовин, які потрапляють у Чорне море, надходять із річкових стоків, що охоплюють територію майже 20 країн, зокрема найбільш індустріалізованих регіонів Європи. Основним джерелом антропогенного впливу на північно-західні акваторії Чорного моря в межах України є стік основних європейських річок – Дніпра, Дунаю, Дністра та Південного Бугу, які транспортують понад 296 км³ води щороку. Крім того, якість прибережних вод залежить від забруднення внаслідок військових дій російської агресії, місцевих джерел забруднення, зокрема діяльності великих приморських міст, промислових підприємств, муніципальних стічних вод, зливових потоків, а також активності портової інфраструктури. Попри стабілізацію рівня нафтових забруднень в акваторіях українських портів на гранично допустимих значеннях (0,05 мг/л), донні осади продовжують накопичувати шкідливі елементи, що потребує постійного моніторингу та вдосконалення методів контролю.
Результати дослідження сприятимуть підвищенню ефективності екологічного моніторингу Чорного моря, забезпеченню оперативного виявлення забруднень та розробці заходів для їхньої мінімізації, що є важливим для збереження екосистеми регіону.

Проблематика прогнозування коефіцієнта пропускання за допомогою нейронних мереж з обмеженою кількістю даних

2025-05-01T20:46:54+03:00

У статті розглянуто наявні підходи до прогнозування коефіцієнта пропускання метаматеріалів. В роботі пропонуються підходи, які створюють можливість використання даних з різних відкритих джерел, а також можливість кодувати повну структурну інформацію про склад метаматеріалів. Було спроєктовано нейронну мережу з двома входами, яка заснована на операції тривимірної згортки. Використовуючи ці підходи, було проведено навчання штучної нейронної мережі, представлені результати прогнозування коефіцієнта пропускання. За прогнозованим коефіцієнтом можна визначити характер використання метаматеріалу, але отримана середньоквадратична похибка все ще не дозволяє використовувати таку нейронну мережу як замінник існуючих підходів. В роботі представлено аналіз отриманих результатів, запропоновані можливі підходи до вирішення проблематики кількості даних, а також вирішення проблеми різних проміжків електромагнітного опромінення у датасеті за допомогою архітектури тривимірного трансформеру.

Інформаційні технології екологічного моніторингу сміттєзвалищ із застосуванням дистанційно пілотованих літальних апаратів

2025-05-01T20:58:23+03:00

В роботі запропонована аналітична модель оцінювання якості виконання завдань екологічного моніторингу сміттєзвалищ засобами дистанційно пілотованих літальних апаратів, особливістю якої є урахування характеру антропогенного впливу на стан довкілля за допомогою удосконалення апаратури екологічного спостереження шляхом оптимізації структури та параметрів бортового обладнання літального апарату. Розроблено алгоритм керування ДПЛА екологічного спостереження, який, на відміну від існуючих, забезпечує стабілізацію об’єкта на досліджуваній траєкторії, підвищення точності оцінювання екологічної безпеки об’єктів спостереження за допомогою використання каналу зв’язку з дистанційно пілотованим літальним апаратом. Метою даного дослідження є підвищення рівня екологічної безпеки територій, що зазнають впливу сміттєзвалищ, шляхом вдосконалення технологічних процесів та модернізації бортового обладнання дистанційно пілотованих літальних апаратів.
Об'єктом дослідження виступає процес використання дистанційно пілотованих літальних апаратів в системах екологічного моніторингу сміттєзвалищ.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що на основі вдосконаленого науково-методичного апарату використання дистанційно пілотованих літальних апаратів в системі екологічного моніторингу сміттєзвалищ можна побудувати екологічні карти техногенного характеру. Це дозволить підвищити достовірність отриманих даних, визначити характер і властивості антропогенних зон впливу. Використання дистанційно пілотованих літальних апаратів для екологічного моніторингу дозволяє оперативно отримувати дані про стан навколишнього середовища, що є критично важливим для своєчасного виявлення та реагування на екологічні загрози.