Відновлення транскордонних українсько-польських техногенних територій Розточчя фітомеліоративними методами
DOI:
https://doi.org/10.32347/2411-4049.2021.4.100-109Ключові слова:
Розточчя, екологічний моніторинг, фотосинтез, флуоресценція, рекультивація, мікоризаАнотація
Видобування призводить до формування специфічних антропогенних ландшафтів, які називають гірничопромисловими. Площею вони поступаються сільськогосподарським та лісогосподарським. У результаті порушується літогенна основа ландшафтів, а також відбувається швидка перебудова поверхні, унаслідок чого формується техногенний неорельєф.
Мета роботи – теоретичне обґрунтування фітоценотичних основ заліснення відвальних ландшафтів та практична реалізація біологоценотичних засад технології створення лісових культур на рекультивованих землях, які відповідають концепціям природозберігаючих парадигм і базуються на даних морфофізіологічного моніторингу та застосуванні мікоризаційних технологій у лісокультурній практиці.
Об'єктом порівняльних досліджень вибрані сингенетичні фітомеліоранти: очерет звичайний (Phragmites australis); жовтець їдкий (Ranunculus acris); хвощ польовий (Equisetum arvense); очеретянка звичайна (Phalaroides arundinacea); верба козяча (Salix coprea). Дослідний матеріал відібрано з території підземної виплавки сірки, ділянок, прилеглих до Яворівського кар’єру, контрольні зразки – з прилеглої непорушеної місцевості. Кількісне визначення пігментів проводилось стандартним спектрофотометричним методом, а також методом похідної спектроскопії. Активність фотосинтетичного апарату досліджувалась методом фотоіндукованої флуоресценції хлорофілу.
Проведені дослідження показали статистично достовірні зміни кількісного складу пластидних пігментів у листках рослин на всіх досліджених ділянках стосовно відповідних їм фонових значень.
Розроблено і апробовано технологію лісомеліорації антропогенних геокомплексів, шляхом створення лісокультурних площ, на основі мікоризованого лісопосадкового матеріалу. Система ландшафтно-екологічних рекультиваційних заходів, разом із комплексним екологічним моніторингом, служить основою сталого розвитку транскордонних українсько-польських техногенних територій Розточчя.
Посилання
Biliavskyii H. O., Padun, M. M., & Furduii, R. S. (1993). Osnovy Zahalnoi Ekolohii. "Lybid" (in Ukrainian).
Tyuleneva, T. (2018). Environmental consequences of coal mine elimination. In Proceedings of the 9th China-Russia Symposium “Coal in the 21st Century: Mining, Intelligent Equipment and Environment Protection". https://doi.org/10.2991/coal-18.2018.65
Štofejová, L., Fazekaš, J., Fazekašová, D. (2021). Analysis of heavy metal content in soil and plants in the dumping ground of Magnesite Mining Factory Jelšava-Lubeník (Slovakia). Sustainability, 13(8), 4508. https://doi.org/10.3390/su13084508
Kopach, P. I., Horobets, N. V., Danko, T. T., & Bondarenko, L. V. (2009). Osnovni polozhennia metodolohii stvorennia systemy monitorynhu navkolyshnoho seredovyshcha hirnychodobuvnykh rehioniv. Ekolohiia I Pryrodokorystuvannia, 12, 181-187 (in Ukrainian).
Prokhorova, N. V., & Kavelenova, L. M. (2003). Problemy orhanyzatsii systemy fitomonitorynga gorodskoi sredy v uslovyiakh lesostepu. Yzd-vo «Samarskyi universytet» (in Russian).
Rudko, G., & Shkitsa, L. (2002). Ecological consequences of the activity of Western Ukraine mining complexes. Rocznik AGH, Wiertnictwo Nafta Gaz, 19/2, 415-418.
Dzhumelia, E., & Pohrebennyk, V. (2021). Methods of soils pollution spread analysis: Case study of mining and chemical enterprise in Lviv region (Ukraine). Ecological Engineering and Environmental Technology, 22(4), 39-44.
UNDP and UN Environment. (2018). Managing mining for sustainable development. A sourcebook. Bangkok: United Nations Development Programme.
Rhind, S. M. (2009) Anthropogenic pollutants: a threat to ecosystem sustainability. Phil. Trans. R. Soc. B, 364, 3391-3401.
Lee, S., Ji, W., & Yang, H. (2017). Reclamation of mine-degraded agricultural soils from metal mining: lessons from 4 years of monitoring activity in Korea. Environ Earth Sci, 76(720), 1-7.
Carvalho, F. P. (2017). Mining industry and sustainable development: time for change. Food and Energy Security, 61-77.
Bryk, M., & Kołodziej, B. (2009). Reclamation problems for the area of a former borehole sulfur mine with particular reference to soil air properties. Land Degrad. Dev., 20, 509-521.
Brovko, F. M. (2009). Lisova rekultyvatsiia vidvalnykh landshaftiv Prydniprovskoi vysochyny Ukrainy: monohrafiia. "Aristei" (in Ukrainian).
Trohimchuk, S. V., Kovalchuk, I. V., & Kravchuk, Ya. S. (1978). Nekotorye aspekty izucheniya antropicheskih izmenenij pripody Zapadnogo Podolya. In Tez. dokl. resp. nauchn. konf. "Pripodnye resursy Karpat i Pridnestrovya, voprosy ih racionalnogo ispolzovaniya i ohrany" (pp. 125-127) (in Russian).
Kapustianyk, V. B., & Mokryi, V. I. (2004). Optyko-spektralni metody v naukovo-tekhnichnii ekspertyzi: Praktykum. "Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka" (in Ukrainian).
Lomnytska, Ya. F., Vasylechko, V. O., & Chykhrii, S. I. (2011). Sklad ta khimichnyi kontrol obiektiv dovkillia. Lviv: Novyi Svit-2000 (in Ukrainian).
Kopii, L. I., Mokryi, V. I., & Oliferchuk, V. P. (2009). Ekspres-testuvannia ta optymizatsiia fitomeliorantiv devastovanykh landshaftiv Yavorivskoho HPR. In Zakhyst navkolyshnoho seredovyshcha. Enerhooshchadnist. Zbalansovane pryrodokorystuvannia. Zb. materialiv I Mizhnarodnoho konhresu, (pp. 41-42). Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» (in Ukrainian).
Hladun, H. B., & Demianenko, L. V. (2009). Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia. Kharkiv: UkrNDILHA, Vyp. 115 (in Ukrainian).
Ivanov, Y. A. (2001). Ekoloho-landshaftoznavchyi analiz hirnychopromyslovykh terytorii (na prykladi Lvivskoi oblasti) (Doctoral dissertation) [Abstract] (in Ukrainian).
Mokryi, V., Kopiy, L., Paslavskyy, M., & Pankivskyy, Y. (5.11.2010). The complex monitoring of the degraded landscapes of Chervonograd mining-industrial region. In Międzynarodowa konferencja naukowo-techniczna «Przyrodnicze wykorzystanie ubocznych produktow spalania wegla, biomasy oraz wegla z biomasa» (pp. 41-44). Szczecin-Ostoja: Zachodniopomorski universytet technologiczny w Szczecinie.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Volodymyr Mokryi, Ihor Petrushka, Elvira Dzhumelia
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Збірник «Екологічна безпека та природокористування» працює у рамках міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution («із зазначенням авторства») 4.0 International (CC BY 4.0).
Ліцензійна політика журналу сумісна з переважною більшістю політик відкритого доступу та архівування матеріалів.
