Геохімічні характеристики ґрунтових утворень районів захоронення побутових відходів за результатами екологічних досліджень

Анотація

Викладено результати аналітичного узагальнення матеріалів новітніх і попередніх етапів досліджень геохімічних особливостей проб ґрунтових відкладів по території Київського полігона № 5 захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) та у прилеглих до неї районах. Встановлено істотне забруднення ґрунтового шару важкими металами (ВМ), передусім у межах полігона. Виявлено також негативний його вплив на вміст цих полютантів у ґрунтах буферної, прилеглої до полігона зони, що, імовірно, зазнає впливу північно-східної, північної та північно-західної його частин. Це стало наслідком 34-річного функціонування об’єкта захоронення ТВП, протягом якого мали місце порушення в його експлуатації. Вони були зумовлені недотриманням технології пересипки складованих відходів ізоляційним шаром землі, нерегулярною роботою установки з переробки фільтрату, перевищенням потужностей тощо. Отож ґрунти в межах полігона і навіть у буферній до нього зоні зазнали забруднення різноманітними токсичними речовинами, зокрема, ВМ. Зокрема, для ґрунтових утворень полігона визначено максимальне перевищення фонового вмісту міді, свинцю, цинку, нікелю та олова у десятки разів, у той же час поза його контуром – у 2–3 рази. Зафіксовані негативні зміни фізико-хімічних властивостей ґрунтів гумусового горизонту при порівнянні відповідних показників за зразками, відібраними у прилеглих до полігона районах і безпосередньо на його території. Коефіцієнт буферності ґрунтів цього горизонту (Кб) майже вдвічі менший на техногенно забруднених землях об’єкта захоронення ТВП, ніж на відносно фонових ділянках, для яких одержано значення Кб=55. Вміст рухомих форм ВМ у ґрунтових утвореннях полігона № 5 порівняно з фоновими значеннями зростає у 2 рази для міді та цинку, а для свинцю – у 8 разів. Саме вміст рухомих форм здійснює вплив на міграцію ВМ у трофічному ланцюгу «ґрунт – розчин – біота».